Анекдоти

— Вовочко, ти уроки зробив?

— Ні.

— А чому тоді ліг спати?

— Менше знаєш — міцніше спиш!

 

* * *

 

— Я вас попереджаю, що через годину повернеться мій чоловік.

— Але я не роблю нічого поганого.

— Саме так, а час іде!

 

* * *

 

Чоловік бачить, як дружина встала на ваги і щосили стиснула живіт.

— Ти думаєш, це тобі допоможе?

— Звичайно, так хоч цифри видно.

 

* * *

 

— Чому ви хочете розлучитися?

— У мене більше не залишилося жодних причин сваритися з чоловіком.

 

* * *

 

Порада домогосподаркам: фільтр для води прослужить набагато довше, якщо немає грошей на новий.

 

* * *

 

Міліціонер зупиняє машину і запитує у водія, який сидить один:

— Чому в машині два водії?

— І варто було через таку дрібницю машину оточувати.

**

— Сьомо, привіт, як справи?
— Ізю, ось тільки не треба мене провокувати! Ти відразу почнеш: «Із ким справи, де справи, що ти з цього маєш, де з цього моя частка і давай візьмемо в нашу справу мого Моню».

**

Чоловік заходить до психіатра:

— Я з приводу дружини. У неї нав’язлива ідея, що хтось намагається вкрасти її сукні.

— Ви в цьому впевнені?

— Абсолютно. Вона найняла спеціального чоловiка, щоб вiн охороняв їх. Я виявив його вчора у шафі.

 

* * *

 

Дiвчика каже своєму хлопцеві:

— Я вирішила почати війну з жиром!

Хлопець, розглядаючи її боки:

— Я дивлюся, ти його вже чимало в полон набрала.

 

* * *

 

— Вовочко, ти ж обіцяв, що повернешся додому рівно о сьомій!

— Так, тату.

— А я обіцяв тебе покарати, якщо ти не прийдеш вчасно!

— Оскiльки я не виконав своєї обіцянки, свою ти теж можеш не виконувати.

 

* * *

 

— Сьогодні на кухні поставив нову раковину.

— А стара чим не догодила?

— Занадто маленька! Щоб води в чайник набрати, доводилося спочатку весь посуд перемити.

 

* * *

 

— Господи, пошли мені хорошого чоловіка, хорошу роботу, грошей.

Відповідь iз небес:

— Ти хоч iз дому вийди.

 


Повернутися
22.09.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.