Лінощі, які… убивають

Пасивний спосіб життя щороку вбиває у світі майже 5 мільйонів людей. Медики констатують: третина людей у віці понад 15 років не дослухається до рекомендацій вести активний спосіб життя, хоча він передбачає всього 30 хвилин вправ помірної інтенсивності щодня, або 20 хвилин інтенсивного навантаження тричі на тиждень.

З віком люди стають дедалі пасивнішими. І це здебільшого стосується країн із високим рівнем доходів населення, пише британський медичний журнал Lancet. За даними дослідників, шість відсотків випадків коронарної хвороби серця викликані браком фізичної активності. Два відсотки хворих на діабет і 10 відсотків онкологічних хворих мають проблеми саме через занадто пасивний спосіб життя. У цілому програми з підвищення фізичної активності життя можуть щороку рятувати 500 тисяч життів. Якщо проводити в сидячому положенні не більше трьох годин на день, це подовжує життя на два роки.

«Побічним ефектом науково–технічного прогресу та автоматизації побуту стало різке зниження активності населення, — зауважує  лікар–терапевт Юрій Щербанюк. — Це породило справжню хворобу цивілізації — гіподинамію, тобто зниження рухової активності, зменшення сили та обсягу рухів у трудовій діяльності. Як наслідок — неврози, швидка втомлюваність, головний біль та безсоння, збільшення ризку багатьох хронічних хвороб. Основний удар припадає на опорно–руховий апарат, серцево–судинну, статеву та ендокринну системи.

Згідно зі статистикою, майже 70% населення в Україні взагалі не займається фізкультурою. Сучасні люди мало рухаються, багато працюють за комп’ютером, пересуваються здебільшого транспортом, а вечори проводять перед телевізором. Через це збільшується вихід кальцію з кісток, порушується обмін жирів, зростає кількість холестерину в крові, виникає ризик розвитку атеросклерозу.

«Люди, які ведуть пасивний спосіб життя, втрачають тонус м’язів, страждають від перепадів настрою і, звичайно ж, зайвої ваги, — додає Юрій Щербанюк. — Зверніть увагу: це не якась страшна недуга, а проблема, якої легко уникнути — потрібно лише більше ходити пішки, займатися фізкультурою, активно відпочивати, влітку обов’язково плавати та ходити до лісу. І що дуже важливо — змалечку привчати до активного способу життя своїх дітей».


Повернутися
22.09.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.