Що заробляємо, те проїдаємо

Держкомстат укотре підтвердив відому українцям істину: більшості наших громадян не вистачає коштів на здорову й недешеву їжу. Скажімо, у 2011 році середньостатистичний співвітчизник витратив на харчування 53% своїх доходів. Такий показник ставить Україну в один ряд iз такими соціально неблагополучними країнами, як Ефіопія, Конго і Перу, повідомляє «ТСН». Для порівняння, в країнах Євросоюзу їжа забирає не більше 20% місячного заробітку.

«Чим більший відсоток, який йде на їжу, в загальному доході середньостатистичної сім’ї, тим бідніша держава. Зверніть увагу, в соціально розвинених країнах, наприклад у Великобританії, на їжу йде не більше 10% доходів сім’ї, у Німеччині — 12%, у США — всього 7%», — зазначає Марія Лисенко, член громадської організації «Здоров’я».

За словами дієтолога Анни Ковальчук, середньостатистичний українець у день з’їдає близько 40 грамiв білка, а потрібно вдвічі більше. «У раціоні наших громадян не вистачає сиру, молока й риби. Більш–менш нормально щодо овочiв, але це тому, що ці продукти порівняно дешеві в нашій країні», — каже дієтолог. За її словами, часто незбалансована дієта є основною причиною багатьох захворювань: «Ризик смертності у тих, хто вживає нездорову їжу, їсть мало корисних продуктів, майже в два рази вищий, ніж у тих, хто стежить за своїм харчуванням».

Аналогічні дані наводить Каролінський інститут у Стокгольмі — співробітники цієї установи провели дослідження і дійшли висновку, що ті, хто не дотримувався принципів правильного харчування, мали на 21% вище ризик смертності від різних захворювань і на 27% вище ризик смертності від серцево–судинних захворювань.

А додайте ще й низьку якість продуктів харчування, що для нашої держави вже норма. Посилаючись на дані Держспоживінспекції, Марія Лисенко стверджує, що в Україні, наприклад, близько 97% ковбасних виробів містять синтетичні речовини і різні фарбники. Те саме стосується й інших продуктів.

Крім цього, виробники часто (за інформацією Держспоживстандарту, майже в 80% випадків) вводять покупця в оману — вони замінюють ін­гредієнти дешевшими і не завжди безпечними для здоров’я.

Так, за даними Держспоживстандарту, найбільше фальсифікату виявляють у м’ясній і молочній продукції. У молоці, вершковому маслі, твердому сирі та сметані часто знаходять рослинні жири, яких там бути не повинно, в ковбасах і сосисках — сою, барвники і консерванти.

Усього за 2011 рік фахівці Держспоживстандарту перевірили 200 тонн молочних продуктів. Як наслідок, 35% товару було забраковано та знято з реалізації. На м’ясному ринку фальсифікату не менше. З перевірених у минулому році 400 тонн м’ясопродуктів було забраковано 36%. Основні нарікання: більше, ніж зазначено в складі, вологи в ковбасі, наявність крохмалю, невідповідності з мікробіології.


Повернутися
22.09.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.