Підкажемо, коли і як копати моркву та буряк…

Питання: «Коли викопувати буряк?» терзає як початківців городників, так і вже досить досвідчених, оскільки від правильно обраних строків збирання залежить багато чого: і смакові якості коренеплодів, і вміст вітамінів в них, і здатність до тривалого зберігання без вірогідності зараження  гниллю.

 Хоча вирощування моркви та буряка відбувається приблизно однаково, коли справа доходить до збирання врожаю, багато городників дотримуються правила: морква збирати після заморозків, а буряк - до. Морквина цілком благополучно переносить заморозки і навіть після випадання першого снігу не підморожується, якщо перед цим прим'яти її бадилля до землі. Викопування моркви під снігу досить широко практикується ще й тому, що такий спосіб дозволяє коренеплодам охолодитися перед закладкою на зберігання. Адже якщо прибирати морква в теплу погоду, зберігатися вона буде гірше. Що стосується буряка, більшість дачників переконані, що до перших заморозків вона вже повинна бути викопана. Хоча при сухій осінній погоді буряк відмінно себе почуває в землі, зберігається значно краще, ніж в підвалі або льосі, і надалі коренеплоди відрізняються високою лежкістю. Інша справа - дощова осінь. У такому випадку висока ймовірність, що коренеплоди занадто наситяться вологою і швидко почнуть псуватися. Для довгого зберігання така буряк вже не підійде. Саме тому городники вважають за краще не ризикувати, і не залишати буряк в землі надовго, щоб не позбутися в результаті всього врожаю.

Намагайтеся не збирати урожай в дощ. Адже окрім прибирання, його потрібно очистити від землі і підсушити. Щоб правильно визначити, коли копати буряки, потрібно спостерігати за погодою і за коренеплодом. Збирають буряк з грядки, якщо з’явилися нарости. Нарости на листках і коренеплодах буряків говорять про те, що овоч дозрів. Якщо ви сумніваєтеся, то викопайте один буряк і подивіться, наскільки він дозрів.

 Технологія прибирання столового буряка приблизно така ж, як і моркви:

за допомогою лопати викопайте овочі з грядки, намагайтеся копати глибоко, щоб не пошкодити коріння; обтрусіть коренеплоди від землі розкладіть вдень на декілька годин просохнути; просушіть; видаліть бадилля.

Обрізати головки коренеплодів краще конусоподібно, по поверхні сплячих бруньок, на глибину 2-3 мм. Після обрізування гички коренеплодів занесіть в сарай на кілька днів, чим забезпечите тривале зберігання їх і легкого просушування.

Викопану буряк і моркву краще зберігати в підвалі або в погребі, оскільки температура там для тривалого зберігання сама відповідна. Не варто зберігати овочі на балконі, якщо він у вас не засклений, - в таких умовах весь урожай рано чи пізно замерзне, і ваші праці протягом усього сезону будуть марні. У погребі можна спорудити спеціальні полиці, щоб миші не дісталися до овочів. Якщо ж така напасть вам не страшна, насипайте буряк і моркву в звичайні засіки або в ящики. Іноді ці коренеплоди пересипають піском або вмочують у глину для кращого збереження, але при температурі до +3 градусів вони й самі відмінно зберігаються всю зиму без додаткової обробки.


Повернутися
22.09.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.