Гарбуз - король осені

Нині «балом» править гарбуз: і на кухні, і в городі він – справжній король. Якщо рибалки один перед одним люблять похвалитися найбільшою спійманої рибою, то багато овочівники - розмірами вирощеного гарбуза.
Гарбуз є рекордсменом серед овочів, крупніше її плоду нічого немає. Не дарма, добра фея для Попелюшки саме гарбуз перетворила на золоту карету. Він і  справді  золотий. Її Його вітамінний склад, макро- мікроелементи та низька калорійність роблять гарбуза популярним продуктом на столі.   Гарбуз – ідеальний помічник, адже є лідером за вмістом корисних речовин. Він багатий на вітаміни групи В, C, E, D, РР і навіть рідкісний вітамін T, який впливає на обмінні процеси в організмі.

 Гарбуз дуже добре засвоюється організмом людини і позбавляє проблем зі шлунком або кишківником. Він – знахідка для тих, у кого виразка чи гастрит! Винятковість його в тому, що корисні речовини запаковані в надійну товсту шкірку і не руйнуються навіть за час довгого зберігання.

Якщо хочете позбутися зайвих кілограмів, з’їдайте на день по 0,5 кг сирого або 1,5 кг запеченого гарбуза. Гарбузовий сік п’ють при синдромі хронічної втоми. А гарбузова олія поліпшить роботу серця, нирок і жовчного міхура. Вона чудово знімає осінню депресію (приймайте по ложці щодня).

Насіння гарбуза – кращий друг чоловіків: в ньому багато цинку, а цей мінерал покращує потенцію і ефективно бореться з простатитом. Він же піднімає працездатність, поліпшує пам’ять, лікує акне (з’їдати по 50 зерняток щодня) і знімає нервозність. Ці бонуси порадують і жінок.
Крім того, цей овоч містить велику кількість каротину, клітковину та яблучну кислоту, а також солі, мідь, залізо і фосфор. Гарбуз здатен забезпечити організм необхідними речовинами, сприяючи поліпшенню настрою, поновленню сили та енергії.

 Це незамінний продукт для тих, хто піклується про своє здоров’я та дотримується здорового харчування.

всю цю користь гарбуз може зберігати в собі протягом всієї зими.

Якщо є доступ до льоху, то питання як зберігати гарбуз взимку взагалі не повинно виникати. Серед врожаю потрібно вибрати добре дозрілі, неушкоджені і абсолютно здорові плоди, у яких в цілості й схоронності плодоніжка. Кожну гарбуз потрібно покласти на стелажі плодоніжкою вгору так, щоб вони не торкалися одне одного.  При цьому, в сховищі, в даному випадку погребі, повинно бути прохолодно, темно і сухо. Періодично необхідно оглядати плоди, знаходити злегка підгнилі і відправляти їх подалі від цілих гарбузів.

Міські жителі, у яких немає підвалів і погребів, можуть зберігати гарбуз на лоджії. Вона повинна бути неодмінно засклена. Щоб плоди дожили до весни, їх треба розмістити на полиці так, щоб вони не торкалися одне одного боками, а після цього укутати тканиною. Це обов’язкова умова потрібно для того, щоб на ваш урожай не потрапляли промені сонця. І знову ж за гарбузом треба постійно стежити. Якщо взимку стовпчики термометрів впали занадто низько, то урожай слід щільно вкрити. При якій температурі зберігати гарбуз? Оптимально при 5-15 градусах вище нуля. Втім, деякі сорти гарбуза можна легко зберігати при кімнатній температурі. Вони пролежать всю зиму і навіть не поморщаться. Більшість  містян вважають за краще покласти плід під ліжко або поставити на кухні. Але правильніше знайти для гарбуза місце прохолодніше і потемніше.  

Якщо ви вже випробували ваш урожай і залишився шматочок, який хочеться зберегти до наступної трапези, то краще розріжте його на часточки, очистіть від шкірки, видаліть все насіння. У холодильнику, не в морозильній камері, розрізаний гарбуз проживе близько 8-10 днів.

 


Повернутися
22.09.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.