Обережно… ковбаса!

Виробництво м’яса і м’ясних продуктів зростає у всьому світі. Його споживання (у розрахунку на одну людину) за останні 50 років подвоїлося. І цей показник стабільно зростає. Тим часом Всесвітня організація охорони здоров’я застерігає: м’ясні продукти здатні викликати захворювання на рак. За результатами 800 досліджень бекон, сосиски і ковбаса потрапили у список канцерогенних продуктів — поряд із миш’яком та азбестом. А канцерогени, як відомо, — потужні провокатори онкологічних недуг.

Ще на початку 2014 року відомий англійський шеф-кухар Джеймі Олівер у своєму телевізійному шоу розкрив рецептуру гамбургерів, що їх готують в одній із найвідоміших світових мереж громадського харчування.

Олівер назвав м’ясну начинку «рожевою тванню». Виявляється, м’ясо для гамбургерів обезжирюють і надають йому «їстівного» вигляду за допомогою гідроксиду амонію. Фактично, це аміак. Звісно, виробники «рожевої твані» подали на телеведучого до суду. І з тріском програли процес...

Фахівці ВООЗ наголошують, що більшість промислових продуктів із переробленого м’яса — не просто шкідливі для здоров’я, а смертельно небезпечні. Регулярне вживання «сучасного м’яса» з прилавків здатне спровокувати рак кишечнику, стверджують експерти.


Повернутися
22.09.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.