Сезон «апчхи»

Осінь  «ввімкнула» прохолодну погоду — і ось на порозі грип і застуда. До того ж сезонні овочі закінчуються, тож організму потрібен час, аби зорієнтуватися в нових обставинах і мобілізувати імунітет. Як йому допомогти? Насамперед, нагадують лікарі, не забувайте про теплий одяг — час діставати з шаф шарфи, шапки й рукавички. Адже наш організм ще не встиг адаптуватися до різкої зміни температур, тому одягатися нині слід навіть тепліше, ніж у стійкий зимовий період. Не так важливо, з якої тканини ваш осінній одяг — натуральної чи синтетичної. Головне, щоб він був легким, теплим і «дихав». За словами столичного терапевта Ольги Шидловської, теплий одяг із натуральної тканини іноді може спричинити додаткове навантаження на хребет. Тому дбайте, щоб вдяганка була легкою — навіщо вам загострення остеохондрозу? До речі, імпровізована маска з шарфа захистить від вірусів у громадському транспорті.

Також лікарі на порозі зустрічі з грипом радять підтримувати імунітет з допомогою білкової їжі (м’ясо, риба, горіхи, бобові), прянощів, а також цитрусових, які багаті на вітамін С. До речі, при застуді апельсиновий і лимонний сік лікарі вважають найкориснішими напоями. Адже склянка апельсинового соку, скажімо, містить добову норму вітаміну С, який має яскраво виражену антиоксидантну дію. У сезон гіповітамінозу для організму це — неабияка підтримка. А лимонний сік — дієвий помічник у боротьбі з вірусами, оскільки, крім вітаміну С, містить такі важливі для імунітету мікроелементи, як кальцій, залізо, мідь, фосфор, кремній і марганець. Дуже помічний у цей період теплий чай із цитриною. А також відвар шипшини. Не лінуйтеся готувати собі ці напої якомога частіше.


Повернутися
22.09.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.