«Присмачте» осінь полуницею

Хоча полуниця і є однією з найбільш поширених культур на наших ділянках, і практично неможливо знайти сад, в якому б не вирощувалася дана ягода, але чимало садівників и допускають помилки при її вирощування, розведення, а головне – пересадці.Ні для кого не є секретом той факт, що для того, щоб полуниця з року в рік радувала нас достатком врожаю, необхідно час від часу її пересаджувати з одного місця на інше. І ось тут-то і виникають у багатьох любителів цієї ароматної ягоди супутні питання: коли краще займатися пересадкою полуниці – навесні або восени; як часто необхідно проводити цю процедуру; як правильно підготувати землю для посадки полуниці; як і чим удобрити; яку глибину треба посадити кущик? 

Коли й навіщо?

Якщо вірити досвідченим садівником, то пересаджувати полуницю з однаковим успіхом можна і навесні, і восени. Тільки якщо восени для пересадки найчастіше використовують молоді кущики, що утворилися за літо на вусиках старого рослини, то навесні з таким же успіхом садять кущики, які вдалося виростити з насіння в зимовий період в горщиках на підвіконні.

Терміни пересадки полуниці восени в кінці серпня або на початку вересня, щоб у рослин було час розвинути коріння, виростити зелену розетку. Зміцнившись і вкрившись листям, полуниця легко перезимує, а навесні більшість саджанців почне цвісти.

Пересадку полуниці варто проводити приблизно один раз у 3-4 роки. Саме за такий термін кущики полуниці встигають віддати своїм дбайливим господарям максимально-можливу кількість врожаю. І після закінчення цього строку стає помітно, що кущик слабшає, плодоносить все менше, та й самі ягідки вже не такі великі і солодкі. Полуниця, як кажуть , «вироджується».

 А попередник хто?

Коли будете вибирати новий ділянку для пересадки полуниці, врахуйте, що не всі попередники, які росли тут, будуть позитивно впливати на рослини.  Важливо правильно вибрати місце для майбутнього зростання полуниці.   Приміром, якщо раніше на ділянці росли бобові, зернові або цибульні культури, то це дуже навіть корисно для полуниці. Але ось картопля, капуста та огірки не залишать полуниці після себе нічого доброго і корисного.  Тож визначаючи місце для пересадки, віддайте перевагу ділянкам, де до цього росли: бобові; редис; цибуля; часник; морква; буряк.

  Усю землю на підготовленому для посадки полуниці ділянці, необхідно ретельно перекопати, внести одне з добрив – гній, компост, курячий послід. На 1 м2 беріть приблизно відро такого добрива. Закінчивши з добривом, грунт необхідно розрівняти, розбивши всі грудочки.

Пересаджувати полуницю найкраще в похмурий день або ввечері. Між кущиками відстань має бути 30 см, а міжряддя – 40. Підготуйте невеликі лунки – за розмірами коренів. Вони не повинні бути глибокими, «сердечко» саджанця обов’язково потрібно встановити на поверхні.

Для пересадки полуниці не підходять старі рослини, так як добре плодоносити вони не будуть. найкращий посадковий матеріал – це дворічні молоді кущики. Також ви можете пересаджувати однорічні кущики, які виросли з вусів. Але в цьому випадку краще брати тільки кущ, який йде від самого першого вуса. У нього краще розвинена коренева система, а значить, у нього є більше шансів добре прийнятися. Кущики полуниці з наступних вусиків також можна пересаджувати, але багато хто з них не  приймуться.

Підготуйте лунку і налийте в неї багато води (практично до країв). Помістіть кущик у заглиблення, ретельно розправте корінці. Вода вбереться – і можна присипати землею, яку необхідно злегка притискати для щільності облягання.   Відразу після пересадки землю навколо слід замульчувати, а ще краще — здійснювати посадку під чорний покривний матеріал. Це вбереже культуру від вимерзання.

До слова, пишуть  «Сільські вісті плюс»,  у сімейства Туків  із села Кімната Кременецького районуполуниця росте на понад десяти сотках землі. Господарі упевнені, що найоптимальнішим варіантом є культивування ранніх і пізніх сортів: одну зібрали — друга на підході.  

Особливих секретів догляду за полуницею Алла Тук не має. Розповідає, що після завершення сезону кущі прополює, але листя не скошує, адже це негативно впливає на врожай наступного року, який закладається наприкінці літа. Інша річ, якщо листя уражене хворобою. Тоді його слід обов’язково зрізати і винести за межі грядки.

«Вирощувати полуницю на одному й тому самому місці можна три-чотири роки, — зауважує власниця ягідника. — Після цього її треба скосити і переорати. Найбільш сприятливим періодом для висаджування полуниць є жовтень. Якщо буде достатньо вологи, то це можна робити й наприкінці липня і вже наступного літа смакувати червоними ягодами. Приймуться і ті кущі, які висаджують навесні». Під час садіння старі кущі жінка проріджує за допомогою ножа чи лопати. Зайві життєздатні рослини слугують як саджанці. Для розмноження також використовує вуси, які випускають кущі. При садінні дотримується такої схеми: відстань між рядками повинна становити 40 см, між саджанцями — 30 см. Якщо відстань між кущами скоротити до 10 см, то вже наступного червня можна очікувати нового врожаю…»


Повернутися
22.09.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...