Наші яблука котяться в Європу

Україна з кожним роком усе сміливіше відчиняє двері на ринки євроазійського континенту.

  Нещодавно представницька делегація Мін­агрополітики провела низку офіційних зустрічей для диверсифікації та лібералізації експорту української продукції рослинного походження до Індії.

  Республіка Індія зацікавлена в експорті української продукції рослинного походження, тому охоче активізує співпрацю у галузі фітосанітарної безпеки.

 За ініціативою Держпродспоживслужби та профільних асоціацій індійська сторона планує розпочати експорт яблук з України.

 Світова організація торгівлі вже отримала проект нормативного акта, який регулює імпорт до Індії рослин та продуктів рослинного походження.

 Після набуття чинності цього нормативного акта українські яблука можна буде імпортувати до Індії, дотримуючись виконання певних фітосанітарних умов.

 У свою чергу з Індії до України експортуватимуть папаю, манго та інші тропічні фрукти.

Тим часом українські фермери зі своїми фруктами напряму виходять на ринки Євросоюзу.

 Наприклад, фермерське господарство «Гадз» із Тернопільщини половину вирощених яблук постачатиме на експорт.

 Господарство перевело на органічне вирощування 40 га саду резистентних сортів яблуні.

 Напрям започаткували, аби експортувати органічне яблуко на ринок ЄС, де нині великий попит на таку продукцію. Аудит органічного виробництва вже проходить заключний етап.

 «Завдання, яке ми поставили перед собою на найближчий час, — п’ятдесят відсотків вирощеної садовини продавати на внутрішньому ринку, а ще п’ятдесят експортувати», — каже заступник голови ФГ «Гадз» Олег Грицак.

 Амбіції господарства виросли не на порожньому місці. Минулого року тернополяни вже експортували свої яблука до Швеції, Норвегії, Ірану, Туреччини та Білорусі. Нині господарство веде також перспективні перемовини з покупцями з ОАЕ.

 Як уточнив Олег Грицак, на сьогодні фермерське господарство «Гадз» має 600 гектарів плодових садів (яблуня, груша, слива) та плодовий розсадник, у якому щороку виготовляють 800 тисяч саджанців.

 Яблуневий сад дає до 60 тонн із гектара врожаю. Господарство сертифіковане у системі Global GAP. 

Джерело: http://www.umoloda.kiev.ua


Повернутися
22.09.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...