Тернополянка Марія Стопник: і в кіно знятися, і в «Х-факторі» відспіватися…

«Моє прізвище Стопник. А друзі жартують, що мало б бути Нон-стопник, тому що я – буря, карнавал…»,  — жартує учасниця першого кастингу вокального шоу «Х-фактор’8» тернополянка Марія Стопник. Що ж, своїм виступом наша землячка і справді здійняла цілу бурю! Динамічна та драйвова композиція «Mama Knows Best», експресія голосу та гарячі танці запалили не лише зал, який аплодував стоячи, а й усіх членів журі! «Я прогнозую повний «знос даху»,  — не стримав емоцій соліст проекту Pianoбой Дмитро Шуров, засипала компліментами Настя Каменських, не скупився на похвали Олег Винник та похвалив «бійцівські якості» найсуворіший «журист» Андрій Данилко. 

«Моє захоплення співом родом з дитинства, - зізнається дівчина. - Звідтоді, коли я у квітчастій сукенці посеред хати співала пісні з радянських кінофільмів.  Даремно батьки сподівалися, що я це переросту, я таки хочу співати! У мене просто маніакальна любов до сцени, до її енергетики, а особливо —  коли відчуваєш енергетику повного залу…» Що ж, попереду у Марії — тренувальний табір та ще не один відбір, проте ми триматимемо кулаки та талановиту землячку й сподіватимемося, що вона ще не раз заспіває перед повним залом…

Але, окрім підкорення «Х-фактору», Марія Стопник встигла ще й у кіно знятися. 19-річна дівчина зіграє головну роль у фантастичному фільмі «Серафима». Вже зняли тизер фільму, а зйомки самої кінострічки планують розпочати влітку 2018-го року. На екрани стрічка вийде у 2019-му.
Проект стрічки став одним із переможців 10-го конкусного відбору Держкіно. Режисер і сценарист-  Марися Нікітюк, відома за фільмом 2016 року «Коли падають дерева», який отримав приз імені Кшиштофа в Каннах. Продюсери - Юрій Мінзянов і Мирослав Слабошпицький.  Сюжет фільму  побудований за однойменним романом Олексія Ульяненка. 
 


Повернутися
22.09.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…