Матері, що виростили справжніх героїв

День Матері на Тернопільщині цього року буде приурочений пам’яті Героїв Небесної Сотні та загиблих учасників проведення АТО, висловленню вдячності їхнім матерям. До проведення заходів долучатимуться матері Героїв краю.    Так, активну участь в організації заходів на обласному рівні візьме Ірина Голоднюк  — матір Героя України, жителя Збаража Устима Голоднюка, який торік 20 лютого від кулі снайпера загинув на Майдані.  Голова Тернопільської облдержадміністрації Степан Барна вручив Ірині Голоднюк подяку від Тернопільської ОДА за виховання Героя України. «Завдяки таким патріотам, як Устим Голоднюк, ми сьогодні маємо можливість змінювати нашу державу. Я дякую матері за те, що зуміла виховати свого сина мужнім та свідомим громадянином, який пожертвував життям заради України. Ми зробимо усе, що від нас залежить, щоб втілити в життя сподівання Устима та інших Героїв», - зауважив очільник області.

 

Повернутися
30.04.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...