Сіють, віють, посівають: настав час для озимини

Окремі господарства деяких південних та східних регіонів розпочали осінню посівну.

 Станом на перше вересня під урожай 2018 року при прогнозі 7,2 мільйона гектарів озимими культурами встигли засіяти площу майже  у 12 тисяч гектарів. Як повідомляє прес-служба Мінагрополітики, у розрізі культур проведено посів:

 — озимої пшениці та тритикале на площі 10,7 тис. га при прогнозі 6,1 млн. га;

— жита на площі 0,6 тисячі гектарів при прогнозі 161 тисяча;

— ячменю на площі 0,5 тисячі гектарів при прогнозі 926 тисяч;

— озимого ріпаку на площі 574 тисячі гектарів при прогнозі 777 тисяч.

 Паралельно в Україні триває збирання пізніх зернових. На початок вересня вже зібрано кукурудзи 26 тисяч тонн iз площі 7 тисяч гектарів, соняшнику — 242 тисячі тонн iз площі 158 тисяч гектарів, сої — 25 тисяч тонн iз площі 15 тисяч гектарів.

 Цукрових буряків на цю дату зібрали 74,4 тисячі тонн iз площі 1,6 тисячi гектарів.


Повернутися
14.09.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…