А ягідки не прості, а…вигідні!

Займатись ягодами вигідно, а органічними - ще більше. Органічний ягідник навіть за врожайності 6 т/га (а вона досягає і 12 т/га) починає приносити прибуток вже на 2-й рік, а окуповується за 4 роки

Про це розповіла засновник Organic Business School Олена Дейнеко, передає «Пропозиція». Це стосується, зокрема, плантацій малини та ожини, а суниця приносить прибуток і окуповується ще швидше. У довгостроковій перспективі найприбутковішою є лохина, яка довго виходить на повне плодоношення, зате довго й родить на повну, відмічає експерт.

При цьому, за її словами, 90% органічних ягідних плантацій в Україні мають площу не більше 10 га, а найбільша в Україні органічна ягідна плантація — 85 га. Найпопулярніша в Україні культурна органічна ягода — малина.

- Попит на неї на світовому ринку стабільний, і його не можуть задовольнити ні Польща, ні Сербія — провідні виробники цієї ягоди в Європі, — пояснює Олена Дейнеко.

За малиною йдуть суниця, лохина, ожина, смородина, порічка, обліпиха, жимолость і виноград. Рейтинг популярності дикорослих ягід виглядає наступним чином: чорниця, ожина, журавлина, брусниця, бузина, горобина, черешня, кизил, калина, глід, шипшина, терен і лісова суниця.

Джерело: http://agroportal.ua


Повернутися
14.09.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...