А ягідки не прості, а…вигідні!

Займатись ягодами вигідно, а органічними - ще більше. Органічний ягідник навіть за врожайності 6 т/га (а вона досягає і 12 т/га) починає приносити прибуток вже на 2-й рік, а окуповується за 4 роки

Про це розповіла засновник Organic Business School Олена Дейнеко, передає «Пропозиція». Це стосується, зокрема, плантацій малини та ожини, а суниця приносить прибуток і окуповується ще швидше. У довгостроковій перспективі найприбутковішою є лохина, яка довго виходить на повне плодоношення, зате довго й родить на повну, відмічає експерт.

При цьому, за її словами, 90% органічних ягідних плантацій в Україні мають площу не більше 10 га, а найбільша в Україні органічна ягідна плантація — 85 га. Найпопулярніша в Україні культурна органічна ягода — малина.

- Попит на неї на світовому ринку стабільний, і його не можуть задовольнити ні Польща, ні Сербія — провідні виробники цієї ягоди в Європі, — пояснює Олена Дейнеко.

За малиною йдуть суниця, лохина, ожина, смородина, порічка, обліпиха, жимолость і виноград. Рейтинг популярності дикорослих ягід виглядає наступним чином: чорниця, ожина, журавлина, брусниця, бузина, горобина, черешня, кизил, калина, глід, шипшина, терен і лісова суниця.

Джерело: http://agroportal.ua


Повернутися
14.09.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.