І красиво, і корисно: у Тернополі запустили новий фонтан

Тернопіль просто фонтанує від щастя: віднедавна у місті відкрилиновий аераційний фонтан біля набережної Тернопільського ставу. Такого наше місто, безперечно, ще не бачило!У фонтані, який уже встановили та запустили неподалік "Острівця кохання" - 206 форсунок. Кожна направляє у став струмінь води близько 10 м довжиною та близько 4 м висотою.
  Під час його облаштування ми орієнтувалися на гонконзький проект облаштування фонтанів, – розповідає  заступник міського голови Леонід Бицюра. –  Водограй не лише тішитиме око, а й  забезпечуватиме аерацію ставу, наповнюючи водойму киснем та запобігаючи застою води. Ще один новий фонтан відкриють у парку Національного відродження. Там же, на оновленому Співочому полі, відбуватимуться виступи тернопільських виконавців та гостей свята.

Для того, аби батьки менше переймалися проблемою «діти-діти, куди вас подіти», працюватимуть кілька дитячих локацій: це і дитячий спортивний фестиваль на Театральному майдані, і танцювальний марафон, і розважальні виступи для дітей та молоді від молодіжної організації «Кайрос», і на «десерт» – вистава київського вуличного театру ходулістів «Хайлайтс». 

— Зорганізувати таку кількість заходів, зібрати в одному місті таку кількість письменників та музикантів водночас і ще й розподілити програму таким чином, аби тернополяни могли усіх почути-побачити, було нелегко, –зізнається Леонід Бицюра. – Проте спільними зусиллями організаторів усе вдалося. Мабуть, головний наш «секрет» у тому, що ми організовуємо дійство, на яке і самі б хотіли прийти… Такі святкування – це не тільки мегалітри випитого питва і тонни поглиненої вуличної їжі. Це тисячі голосів, що співають ту ж саму пісню. Тисячі сердець, що б’ються в унісон. Це ще одне зізнання в любові до рідного міста, пред’явлене тисячами тернополян… 


Повернутися
14.09.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.