ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО №125

Ще кілька днів тому не кожен українець знав, як звуть Міністра соціальної політики. Нині  перл Андрія Реви в дусі Азарова про те, що «українці витрачають на харчування 50% від доходів, а німці 15% тому, що німці їдять менше, ніж українці»  цитують  на кожній українській кухні (звісно ж, заїдаючи при цьому чимось смачненьким  і невесело жартуючи, що, мовляв, сніданок з'їж сам, обід розділи з Ревою, а вечерю віддай німцю…) 

Але знаєте, що насправді не смішно? Що проблема не стільки у самому міністрові, котрий уявив себе королевою Марією-Антуанеттою з її класикою жанру -"якщо у них немає хліба, нехай їдять тістечка". Проблема в тому, що він став міністром завдяки волевиявленню тих самих українців з непомірним апетитом. А нині між ним і тими, хто його обрав, не існує жодного зв'язку.  Їм не сидіти за одним столом.  Це дві абсолютно різні України.  

 На жаль, люди не хочуть усвідомлювати і визнавати причинно-наслідковий зв'язок між своїми діями і тим, що вони породжують. І так, українці і справді забагато споживають. Як вірно підмітив хтось із інтернет-дотепників, споживають забагато лапші, яку їм вішають на вуха всілякі міністри.


Повернутися
04.09.2017
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Цими днями ми з вами вітатимемо одні одних словами «Христос Воскрес!-Воістину Воскрес!».

Якщо на мить зупинитися у круговерті щоденного життя і задуматися над цими словами – усе, що ми знаємо і що відбувається всередині та довкола нас, набуде іншого вигляду. Там, де було сум’яття – настане мир, а де були брехня і кривда – запанує правда і справедливість. Там, де була смерть, здавалося б, кінець усього, – буде життя…

Скільки ми вже пережили неможливого, котре стало можливим для тих, хто твердо тримався віри. Великдень – це осердя нашої віри, підґрунтя нашої надії та зростання нашої любові.  

 Великдень завжди об’єднує всіх українців світу в єдину велику родину. Ми святимо паски, збираємося сім’ями, молимося за тих, хто зустрічає Великдень у окопах і бліндажах. Хай  їхні ангели-охоронці будуть з ними.   Подякуємо Господові і попросимо у Нього сили, віри і стійкості для кожного з нас. 

Вірю, що Бог завжди з тими, хто захищає Добро, хто захищає рідну землю. Тому знаю – Україна обов’язково переможе. З Божою допомогою!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!