ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО №125

Ще кілька днів тому не кожен українець знав, як звуть Міністра соціальної політики. Нині  перл Андрія Реви в дусі Азарова про те, що «українці витрачають на харчування 50% від доходів, а німці 15% тому, що німці їдять менше, ніж українці»  цитують  на кожній українській кухні (звісно ж, заїдаючи при цьому чимось смачненьким  і невесело жартуючи, що, мовляв, сніданок з'їж сам, обід розділи з Ревою, а вечерю віддай німцю…) 

Але знаєте, що насправді не смішно? Що проблема не стільки у самому міністрові, котрий уявив себе королевою Марією-Антуанеттою з її класикою жанру -"якщо у них немає хліба, нехай їдять тістечка". Проблема в тому, що він став міністром завдяки волевиявленню тих самих українців з непомірним апетитом. А нині між ним і тими, хто його обрав, не існує жодного зв'язку.  Їм не сидіти за одним столом.  Це дві абсолютно різні України.  

 На жаль, люди не хочуть усвідомлювати і визнавати причинно-наслідковий зв'язок між своїми діями і тим, що вони породжують. І так, українці і справді забагато споживають. Як вірно підмітив хтось із інтернет-дотепників, споживають забагато лапші, яку їм вішають на вуха всілякі міністри.


Повернутися
04.09.2017
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.