Українські молочні ріки течуть на європейський ринок

  Уже 18 українських заводів експортують «молочку» на європейський ринок Якщо українські молочарі пропонують справді якісну продукцію, жодна цивілізована країна від неї свого ринку не зачинятиме.  

Виробники молока та молочних продуктів зацікавлені у підвищенні якості своєї продукції, бо це розширює експортний потенціал України.

  Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, пише «Україна Молода», намагався переконати в цьому представників галузі під час робочої поїздки до Тернопільської області, на відкритті виробництва молока найвищої якості на одному з українських молокопереробних підприємств.

 «Для того, щоб нарощувати обсяги поставок молока та молочних продуктів до країн світу та розширювати перелік підприємств-експортерів, необхідно відповідати високим вимогам з безпечності та якості цих продуктів. В Україні виробляється молоко ґатунку «Екстра», вищого, першого, другого ґатунків, і навіть неґатункове. Але експортувати українські фермери можуть лише молоко «Екстра» та вищого ґатунків, залежно від вимог країни призначення», — зазначив Володимир Лапа.

 До країн ЄС можна експортувати молоко винятково екстра-класу, бо воно виробляється за сучасними технологіями, які дозволяють забезпечити відповідність високим стандартам за кількістю мікроорганізмів та соматичних клітин.

 На сьогодні вісімнадцять українських підприємств отримали право експорту такої продукції на європейський ринок.

 Ці підприємства впровадили у себе систему НАССР, що дозволяє контролювати усі небезпечні фактори, які можуть бути в харчовому продукті.

 Одним iз надзвичайно перспективних ринків експорту української молочної продукції є Китайська Народна Республіка. Право експорту до цієї країни вже отримали 27 українських підприємств.

 Також молоко та молокопродукти українського виробництва постачають у країни СНД, ПАР, Марокко, Ірак, Чорногорію.

 За словами Володимира Лапи, процес переходу на виробництво молока та молочних продуктів тільки з сирого коров’ячого молока ґатунку «Екстра» в Україні просувається досить повільно.

 Такий процес переходу вимагає не лише серйозних капіталовкладень та організації належних умов при заготівлі та транспортуванні, а й формування відповідної суспільної думки серед виробників та споживачів.


Повернутися
04.09.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.