«Селфі з прапором» на Теребовлянському замку – найкреативніше в Україні

Фото з прапором на Теребовлянському замку, зняте з висоти пташиного польоту, було відзначене і здобуло перемогу у патріотичному флешмобі «Селфі з прапором», ініційованому Міністерством закордонних справ до Дня Державного Прапора.

За умовами акції, у День Державного Прапора 23 серпня, найбільш захоплюючі світлини будуть оприлюднені на всіх сторінках соцмереж МЗС. А фото-переможець стане обкладинкою акаунтів МЗС у соціальних мережах до кінця літа.
Тож серед небагатьох фото, поширених на офіційній сторінці, відзначена креативність та оригінальність світлин з прапором України, зроблених у замку на Теребовлянщині. «Особливу увагу і подяку ми хочемо висловити активній Тернопільщині, за свою ініціативність, креативність та бажання йти на зустріч до перемоги! Адже саме з Тернопільської області ми отримали найбільше #СелфізПрапором і тому ми створили невеличку фотопідбірку, щоб не тільки ви, але і весь світ познайомився з мальовничим Тернопільським краєм. Дякуємо і чекаємо від вас нових перемог!», — повідомляється на офіційній сторінці МЗС у Facebook.

 Теребовлянський замок  збудували у ХІV столітті на правому березі р. Гнізни для захисту від кочівників, що намагались не раз захопити містечко. Замок кілька разів було зруйновано. Проте у наші дні він є справжньою окрасою Теребовлянщини.
Замок входить до заповідника «Замки Тернопільщини». З вежі-бастеї відкривається дивовижна панорама міста Теребовлі, столиці князя Василька, яке цьогоріч відсвяткувало своє 920-річчя.


Повернутися
04.09.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...