«Селфі з прапором» на Теребовлянському замку – найкреативніше в Україні

Фото з прапором на Теребовлянському замку, зняте з висоти пташиного польоту, було відзначене і здобуло перемогу у патріотичному флешмобі «Селфі з прапором», ініційованому Міністерством закордонних справ до Дня Державного Прапора.

За умовами акції, у День Державного Прапора 23 серпня, найбільш захоплюючі світлини будуть оприлюднені на всіх сторінках соцмереж МЗС. А фото-переможець стане обкладинкою акаунтів МЗС у соціальних мережах до кінця літа.
Тож серед небагатьох фото, поширених на офіційній сторінці, відзначена креативність та оригінальність світлин з прапором України, зроблених у замку на Теребовлянщині. «Особливу увагу і подяку ми хочемо висловити активній Тернопільщині, за свою ініціативність, креативність та бажання йти на зустріч до перемоги! Адже саме з Тернопільської області ми отримали найбільше #СелфізПрапором і тому ми створили невеличку фотопідбірку, щоб не тільки ви, але і весь світ познайомився з мальовничим Тернопільським краєм. Дякуємо і чекаємо від вас нових перемог!», — повідомляється на офіційній сторінці МЗС у Facebook.

 Теребовлянський замок  збудували у ХІV столітті на правому березі р. Гнізни для захисту від кочівників, що намагались не раз захопити містечко. Замок кілька разів було зруйновано. Проте у наші дні він є справжньою окрасою Теребовлянщини.
Замок входить до заповідника «Замки Тернопільщини». З вежі-бастеї відкривається дивовижна панорама міста Теребовлі, столиці князя Василька, яке цьогоріч відсвяткувало своє 920-річчя.


Повернутися
04.09.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.