Анекдоти

Чоловiк після вчорашнього сидить на пеньку, задумливо курить і дивиться, як дружина копає картоплю:
— Не народила ти мені сина, зараз би допомога була.
Дружина:
— Звичайно, зараз би удвох курили.

**

— Блондинка втомилася й купила в аптеці дорогi лiки для стимуляції мозку. Прийшовши додому, вона прочитала склад лiкiв.

— Це просто екстракт розмарину і кропу, — поскаржилася вона чоловікові. — Я витратила стільки грошей на те, що росте в нас на дачі!

— Бачиш, — відповів чоловік, — ти вже порозумнішала.

 

* * *

 

— Слухай, а навіщо навесні годинник на годину вперед переводять?

— Для економії енергії за рахунок продовження світлого часу доби.

— Тоді чому календар на день уперед не переводять?

— Навіщо?

— Для економії енергії за рахунок скорочення опалювального сезону!

***

Дзвоню жiнцi й кажу:
— Люба, мій бізнес накрився.
Приїжджаю на квартиру, а її вже й слід прохолов, і манаття забрала. Ну і фіг iз нею! Навіщо мені баба без почуття гумору?

* * *

Учитель хімії запитує учня:

— Якщо я покладу свій годинник у цей розчин, як ти думаєш, вiн там розчиниться?

— Нi.

— А чому?

— Якби вiн там розчинився, ви б його туди не поклали.

 

* * *

 

Слідчий допитує потерпілого в лiкарнi:

— Так ви стверджуєте, що не запам’ятали, як виглядає громадянин, котрий увірвався до вас у квартиру, вирвав у вас перфоратор і вдарив вас? Можливо, його бачили якісь свідки?

— Ну які свідки в суботу о шостій ранку?

 

* * *

 

Дружина крутиться перед дзеркалом і запитує чоловіка:

— Любий, а що тобі більше в мені подобається — моє гарне обличчя чи розкiшне тіло?

— Твоє почуття гумору.

**

Літо — час відпусток! Так ось, справжня відпустка — це коли ти купуєш шорти і панамку, а не нові шпалери і ламінат.

**

П’яний повертається вночі додому. Входить у двір, а з будки вискакує собака і починає на нього гавкати. Мужик:
— Тихiше, дружина прокинеться — де ти тоді спатимеш?

**

Якщо чиновник вимагає від вас купу документів, покладіть туди ще й дозвіл на носіння вогнепальної зброї — тоді ваші справи підуть набагато швидше.

 

* * *

 

В очікуванні гостей чоловік попереджає дружину:

— Святковий сервіз можеш по­ставити на стіл, а срібні ложечки не подавай.

— Невже ти думаєш, що гості можуть їх украсти?

— Я думаю, що їх можуть упізнати.

 

* * *

 

У ресторані два хлопцi спостерігають за двома дівчатами.

— Може, підійдемо, познайомимося? — запитує один.

— Трохи пізніше. Нехай спочатку розплатяться.

 

* * *

 

Лейтенант, який прибув у далеку частину, запитує зустрічного старлея:

— Як тут служба?

— Дуже добре, щороку нове звання.

— Та ну, а ти скільки тут?

— Чотири роки.

— І тільки старлей?

— Так я сюди полковником приїхав.

 


Повернутися
02.09.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...