Анекдоти

Чоловiк після вчорашнього сидить на пеньку, задумливо курить і дивиться, як дружина копає картоплю:
— Не народила ти мені сина, зараз би допомога була.
Дружина:
— Звичайно, зараз би удвох курили.

**

— Блондинка втомилася й купила в аптеці дорогi лiки для стимуляції мозку. Прийшовши додому, вона прочитала склад лiкiв.

— Це просто екстракт розмарину і кропу, — поскаржилася вона чоловікові. — Я витратила стільки грошей на те, що росте в нас на дачі!

— Бачиш, — відповів чоловік, — ти вже порозумнішала.

 

* * *

 

— Слухай, а навіщо навесні годинник на годину вперед переводять?

— Для економії енергії за рахунок продовження світлого часу доби.

— Тоді чому календар на день уперед не переводять?

— Навіщо?

— Для економії енергії за рахунок скорочення опалювального сезону!

***

Дзвоню жiнцi й кажу:
— Люба, мій бізнес накрився.
Приїжджаю на квартиру, а її вже й слід прохолов, і манаття забрала. Ну і фіг iз нею! Навіщо мені баба без почуття гумору?

* * *

Учитель хімії запитує учня:

— Якщо я покладу свій годинник у цей розчин, як ти думаєш, вiн там розчиниться?

— Нi.

— А чому?

— Якби вiн там розчинився, ви б його туди не поклали.

 

* * *

 

Слідчий допитує потерпілого в лiкарнi:

— Так ви стверджуєте, що не запам’ятали, як виглядає громадянин, котрий увірвався до вас у квартиру, вирвав у вас перфоратор і вдарив вас? Можливо, його бачили якісь свідки?

— Ну які свідки в суботу о шостій ранку?

 

* * *

 

Дружина крутиться перед дзеркалом і запитує чоловіка:

— Любий, а що тобі більше в мені подобається — моє гарне обличчя чи розкiшне тіло?

— Твоє почуття гумору.

**

Літо — час відпусток! Так ось, справжня відпустка — це коли ти купуєш шорти і панамку, а не нові шпалери і ламінат.

**

П’яний повертається вночі додому. Входить у двір, а з будки вискакує собака і починає на нього гавкати. Мужик:
— Тихiше, дружина прокинеться — де ти тоді спатимеш?

**

Якщо чиновник вимагає від вас купу документів, покладіть туди ще й дозвіл на носіння вогнепальної зброї — тоді ваші справи підуть набагато швидше.

 

* * *

 

В очікуванні гостей чоловік попереджає дружину:

— Святковий сервіз можеш по­ставити на стіл, а срібні ложечки не подавай.

— Невже ти думаєш, що гості можуть їх украсти?

— Я думаю, що їх можуть упізнати.

 

* * *

 

У ресторані два хлопцi спостерігають за двома дівчатами.

— Може, підійдемо, познайомимося? — запитує один.

— Трохи пізніше. Нехай спочатку розплатяться.

 

* * *

 

Лейтенант, який прибув у далеку частину, запитує зустрічного старлея:

— Як тут служба?

— Дуже добре, щороку нове звання.

— Та ну, а ти скільки тут?

— Чотири роки.

— І тільки старлей?

— Так я сюди полковником приїхав.

 


Повернутися
02.09.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…