Щоб капуста не гнила і довго зберігалася

Капуста – частий гість на наших городах. Вона не лише приваблива з гастрономічною точки зору, але ще й володіє багатьма лікувальними властивостями (наприклад, капуста показана при жовчнокам’яної хвороби). Однак цей овоч піддається багатьом хворобам. Біла і сіра гниль, жовтизна, кила, - ось далеко не повний їх перелік.

Біла гниль вражає майже всі види овочів і також бур'яни. Ця хвороба може проявлятися на капусті, салаті, моркві, петрушці, перці, огірках, хроні, соняшнику, квасолі, цибулі. На багатих азотом грунтах і кислих,а також в прохолодну погоду ця хвороба проявляється сильніше.

При несвоєчасному збиранні врожаю, у дуже вологе літо, або переохолодженні і проявляється біла гниль.

Щоб позбутися білої гнилі на овочах можна проводити обприскування уражених  рослин мідьвмісними препаратами. Також потрібно стежити, щоб часто і сильно вражаючі білою гниллю культури не вирощувалися на одній грядці одна біля одної. 

Також необхідно вапнувати кислі грунти, боротися на ділянці з бур`янами, теплиці і парники необхідно дезінфікувати. Якщо в грунт внесено велика кількість азотних добрив, тоді може  розвинутися біла гниль. 

Якщо капуста гниє зсередини, віддає неприємним запахом, то це ознаки слизового бактеріозу.
Заходи боротьби такі: дотримання чергування при посадці рослин, боротьба з капусною мухою,після збирання знищувати залишки капусти, видалення хворих рослин.

Аби правильно зберігати капусту в домашніх умовах, слід визначитися ще на етапі вибору сировини.

Як вибрати кращий качан для зберігання

Зберігання може бути короткостроковим (до двох тижнів) і довгостроковим (заготівля на зиму). Для короткострокової «перетримки» сорт, так і спосіб збору рослини особливого значення не мають. Але на довгострокову перспективу відбирати капустяні головки слід дуже уважно. Вони повинні бути з качаном і мати мало пошкоджені покривні листки.

 На дотик качан повинен бути твердим, без ознак млявості і областей гнилі. Плоди з ходами комах і відкладенням їх яєць для тривалого зберігання врожаю не годяться.

Не слід віддавати перевагу занадто дрібним екземплярів капустяних головок: вони зберігаються гірше.

Короткочасно свіжу капусту можна зберігати в квартирі, навіть поза холодильника. Найкоротший термін зберігання у молодого качана, адже він перенасичений вологою і тому схильний до швидкого загнивання.

Якщо головка не надрізана, відсутні тріщини, то досить помістити її в темну провітрювану комору. Там лежкість буде довше, ніж на жаркій кухні.

Як зберігати капусту в холодильнику? Загорніть залишок головки в харчову плівку, пергамент, газетний аркуш. Помістіть в овочевий ящик, періодично перевіряйте збереження. Можна користуватися пластиковим контейнером з кришкою, але його слід періодично відкривати, даючи приплив свіжого повітря.

А як зберігати капусту взимку? Правильна заготівля капустяних головок на зиму починається ще ранньою весною, на етапі вибору сорту насіння. Підходять лише пізні сорти, які дозрівають пізно восени, а прибирають їх перед першими заморозками на ґрунті.

Довгострокове зберігання вимагає дотримання наступних умов: вологість 86-90%, температура навколишнього повітря 0-2 °C.

Тільки міцні, непотріскані качани можуть довго зберігатися в льохах і підвалах.

Не видаляйте ні кореневу систему, ні стовбур рослини! За нижній відділ стовбура, безпосередньо перед початком кореневої системи, прив’язують дротяний гачок. На натягнутий дріт головками вниз підвішують капусту. Так ми забезпечуємо постійний і поступовий приплив вологи від коренів безпосередньо до листя.

Покривні грубі обривати листя не можна, їх періодично прибирають у міру висихання або загнивання. Таким чином до самої весни качани залишаються свіжими.

Відрубати качан біля самої капустяної головки. Обернути кожен качан в газетний папір, виставити на сухі полиці без зіткнення між собою. Недолік: при високій вологості верхні листки загнивають, а газетний папір прилипає до цих зон.


Повернутися
02.09.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...