Найкорисніша рослина-це, звичайно, шипшина!

А ви знали, що шипшина це, виявляється, троянда, тільки дика. Ще навіть на Русі її називали лікарем від 40 хвороб. Важко собі уявити, однак її застосовували для лікування кровотеч ясен, а так само при цинзі: ясна натирали плодами шипшини або навіть їли її.

 Ось ще цікавий факт: від нежиті і головного болю просто нюхати листочки шипшини. Шипшина одна з найкорисніших рослин для здоров'я людини. Шипшина – «лідер»  за вмістом вітаміну С, Р і каротину. Ви тільки подумайте, що в насінні шипшини міститься вітамін Е (токоферол). Тобто з цього маленьких насіння видавлюють масло, яке за своїми властивостями не поступається обліпиховому. Його можна намазати на рани і на пошкоджені частини шкіри.

Як правильно заготовляти…

Для того щоб шипшина принесла максимальну користь, її, безсумнівно, потрібно правильно збирати і заготовляти. Лікувальні плоди висушують на металевій решітці в сушарці або печі. Температура не повинна бути вище 80-90 градусів, інакше всі корисні речовини просто випаруються.

Листя і квіти, зібрані в період цвітіння, навпаки, висушують на свіжому повітрі під впливом сонячних променів. Коріння заготовляють в осінню пору.

Плоди і коріння шипшини можна зберігати протягом двох років, а от квітки тільки один рік. В іншому разі вони стають непридатними для лікувальних цілей. Чай з 2 столових ложок плодів шипшини рекомендується при недокрів'ї. Однак пити його потрібно не менше трьох разів на день і тільки після прийняття їжі. У такому напої міститься найбільша кількість вітаміну С.

Зняти больовий напад при запаленні підшлункової залози або печінки можна за допомогою настою з пелюсток шипшини з додаванням меду. Для даного рецепту знадобиться 2 столові ложки рослини з половиною ложки меду, заварених склянкою окропу.

 Багатий аскорбіновою кислотою чай з шипшини допоможе вашій родині протистояти інфекційним і простудним захворюванням. Існує думка, що ще він володіє заспокійливим ефектом і відновлює обмін речовин. Настоювати такий чай краще всього в фарфоровому або емальованому посуді. Плоди потрібно брати подрібнені, у співвідношенні одна столова човен на склянку окропу. Отриманий відвар можна процідити, а цукор або мед додаються за смаком і бажанням.  

І лікуватися, і смакувати

Не зайвим буде пройти курс лікування таким чаєм для тих, у кого проблеми з легенями або болить серце. Ще він сприяє підняття життєвого тонусу, заряджають енергією. Подібні натуральні напої допомагають впоратися з депресією і поліпшують сон.

Неповторним смаком і ароматом володіє лікер, з шипшини приготований в домашніх умовах. Подрібнені плоди (один стакан) змішуються з 1,5 склянкою цукрового піску, 3 склянками охолодженої кип'яченої води.

Вся суміш під впливом прямих сонячних променів протягом 5-6 днів починає бродити. Потім в ємність додається дві склянки горілки або спирту, але на сонці ставити лікер вже >непотрібно. Як не можна, до речі, підійде прохолодне і тім'яну місце. Через п'ять днів напій проціджується і ставиться на зберігання.

Лікер володіє дивовижним терпким смаком і є незамінним при головних болях, слабкість, занепад сил.

 У народній медицині відвар з коріння шипшини вважається засобом, «розчинюючим всякі камені» в організмі або розчинюючим їх на окремі піщинки, а також згубно діючим на малярійні плазмодії.

 - для відвару беруть 2 столові ложки дрібно нарізаних коренів на 200 г води і кип’ятять 15 хвилин, після чого настоюють. П’ють цей відвар 3 рази на день по 1 склянці щодня протягом тижня і більше.

- настій: 2 столові ложки плодів ввечері висипати в термос, залити 2 склянками окропу. Наступного дня прийняти настій в 3 прийоми за 20-40 хвилин до їжі.

- приготування настою: 1 ст. л. сухих подрібнених плодів (краще без насіння) кладуть в термос, заливають склянкою гарячої води, настоюють 30 хвилин і проціджують. Приймають по третині склянки 3 рази на день після їжі.

 


Повернутися
02.09.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...