ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО №123

Багато, якщо не більшість українців питання «роботи» зазвичай сприймають як непосильний тягар, ба більше того - рабство,  пояснюючи свою позицію тим, що, мовляв, робота виникла від слова «раб».

Походження слова «робота» дійсно від слова «раб» - божа людина, а також від слова «Ра» - єгипетський бог сонця. Робота - це творення. Коли людина творить, вона перебуває нарівні з Богом. Робота давно вийшла за рамки простого заробляння грошей, нині це насамперед  самореалізація, яка часто дає набагато більше задоволення, ніж заробітня плата.

Інша річ, що у нас ніхто не любить говорити про монотонну щоденну роботу, точніше, ніхто не хоче про неї слухати. Скажімо, коли знімають фільми про історії успіху відомих людей, то періоди невдач та моменти труднощів  показують мигцем, нібито між іншим, а більшу частину часу фільму присвячено, звісно ж, їх тріумфу. У мемуарах словосполучення «тернистий шлях» трапляється частіше,  але це специфіка книжкового маркетингу: для кращого продажу книг  сюжет повинен бути динамічнішим...  Насправді ж за кожною історією успіху стоїть сотня історій неуспіху. Множин поразок, драм, моментів "опускання рук" і ріки сліз розчарування. Так, історії про диво, «невипадкові випадковості» набагато привабливіші, вони добре читаються і дуже добре продаються. Але шлях до чудес в реальному житті лежить через щоденну працю, адже «дорогу осилить той, хто іде…» 

Хочете свою історію успіху? Тоді приготуйтеся її створити своїми руками, щоденною працею і наполегливістю. А потім будуть дива.


Повернутися
18.08.2017
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.