ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО №123

Багато, якщо не більшість українців питання «роботи» зазвичай сприймають як непосильний тягар, ба більше того - рабство,  пояснюючи свою позицію тим, що, мовляв, робота виникла від слова «раб».

Походження слова «робота» дійсно від слова «раб» - божа людина, а також від слова «Ра» - єгипетський бог сонця. Робота - це творення. Коли людина творить, вона перебуває нарівні з Богом. Робота давно вийшла за рамки простого заробляння грошей, нині це насамперед  самореалізація, яка часто дає набагато більше задоволення, ніж заробітня плата.

Інша річ, що у нас ніхто не любить говорити про монотонну щоденну роботу, точніше, ніхто не хоче про неї слухати. Скажімо, коли знімають фільми про історії успіху відомих людей, то періоди невдач та моменти труднощів  показують мигцем, нібито між іншим, а більшу частину часу фільму присвячено, звісно ж, їх тріумфу. У мемуарах словосполучення «тернистий шлях» трапляється частіше,  але це специфіка книжкового маркетингу: для кращого продажу книг  сюжет повинен бути динамічнішим...  Насправді ж за кожною історією успіху стоїть сотня історій неуспіху. Множин поразок, драм, моментів "опускання рук" і ріки сліз розчарування. Так, історії про диво, «невипадкові випадковості» набагато привабливіші, вони добре читаються і дуже добре продаються. Але шлях до чудес в реальному житті лежить через щоденну працю, адже «дорогу осилить той, хто іде…» 

Хочете свою історію успіху? Тоді приготуйтеся її створити своїми руками, щоденною працею і наполегливістю. А потім будуть дива.


Повернутися
18.08.2017
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...