Полуниця... із кокоса!

Наприкінці літа мало кому вдається поласувати свіжою, не з супермаркету, полуницею.

 Ремонтантні сорти в серпні-вересні дарують дрібненькі запашні ягідки лише господарям... А магазинні, ті, що без смаку й без запаху, ми вже звично сприймаємо «нітратними».

 Втім у підприємливих прогрес не стоїть на місці, рухаючись за попитом.

 Споживачі навчилися обирати якісне? Організуємо доставочку! Навіть iз пустелі...

 Отже, таки у справжнісінькій пустелі Негев в Ізраїлі квітують, пахнуть і родять, певно, найнезвичайніші полуничні плантації у світі.

 Високо над землею, без будь-якого ґрунту, фактично в повітрі висять стиглі грона ягід.

 Функцію землі на цій полуничній плантації виконує... кокосове волокно. Його завозять в Ізраїль з Азії.

 Простіше кажучи, закуповують відходи кокосів (волохату шкірку) і перемелюють.

 А потім застосовують як поживний ґрунт для розведення солодкої ягоди.

 Безумовно, не менш важливим компонентом є регулярний полив: краплинне зрошування з додаванням необхідних рослині оптимально дозованих поживних речовин.

 Гідропоніка — ідеальне рішення для спекотних країн. Адже дозволяє знімати по кілька урожаїв на рік, не перевитрачаючи дорогоцінну воду.

 Тому в спекотному Ізраїлі переважна частина овочів, зелені, а часто і фруктів вирощується у такий спосіб.

 В Ізраїлі полуниця, вирощувана як на експорт, так і для внутрішнього споживання, дозріває не в традиційних для Європи травні-червні, а ближче до зими.

 А потім дає врожай ще протягом кількох місяців.

 Для того щоб вередлива ягода привільно почувалася в самому серці пустелі, ізраїльські фермери враховують усе: рівень температури, вологість повітря, кількість світла, подачу поживних речовин. Усе це контролюється спеціальною апаратурою.

 Змінюючи певні умови в середовищі, тут регулюють навіть терміни дозрівання полуниці.

 Сучасна технологія дозволяє отримувати ягоди дуже високої якості, — смачні, пружні, такі, що добре транспортуються, витривалі і чудового товарного виду.

 Оскільки ягоди під час дозрівання не стикаються ні з землею, ні з іншими травмуючимм поверхнями, вони мають тривалий термін зберігання.

 А оптимальна вентиляція дозволяє скоротити хвороби рослин до мінімуму.

 Добре провітрювана, недоступна для шкідників, ізраїльська полуниця не потребує отрутохімікатів, тому її залюбки купують прискіпливі перфекціоністи. Особливо — побувавши на повітряних полуничних плантаціях у пустелі Негев особисто.

Джерело: http://www.umoloda.kiev.ua/number/3194/159/114305/


Повернутися
18.08.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...