Полуниця... із кокоса!

Наприкінці літа мало кому вдається поласувати свіжою, не з супермаркету, полуницею.

 Ремонтантні сорти в серпні-вересні дарують дрібненькі запашні ягідки лише господарям... А магазинні, ті, що без смаку й без запаху, ми вже звично сприймаємо «нітратними».

 Втім у підприємливих прогрес не стоїть на місці, рухаючись за попитом.

 Споживачі навчилися обирати якісне? Організуємо доставочку! Навіть iз пустелі...

 Отже, таки у справжнісінькій пустелі Негев в Ізраїлі квітують, пахнуть і родять, певно, найнезвичайніші полуничні плантації у світі.

 Високо над землею, без будь-якого ґрунту, фактично в повітрі висять стиглі грона ягід.

 Функцію землі на цій полуничній плантації виконує... кокосове волокно. Його завозять в Ізраїль з Азії.

 Простіше кажучи, закуповують відходи кокосів (волохату шкірку) і перемелюють.

 А потім застосовують як поживний ґрунт для розведення солодкої ягоди.

 Безумовно, не менш важливим компонентом є регулярний полив: краплинне зрошування з додаванням необхідних рослині оптимально дозованих поживних речовин.

 Гідропоніка — ідеальне рішення для спекотних країн. Адже дозволяє знімати по кілька урожаїв на рік, не перевитрачаючи дорогоцінну воду.

 Тому в спекотному Ізраїлі переважна частина овочів, зелені, а часто і фруктів вирощується у такий спосіб.

 В Ізраїлі полуниця, вирощувана як на експорт, так і для внутрішнього споживання, дозріває не в традиційних для Європи травні-червні, а ближче до зими.

 А потім дає врожай ще протягом кількох місяців.

 Для того щоб вередлива ягода привільно почувалася в самому серці пустелі, ізраїльські фермери враховують усе: рівень температури, вологість повітря, кількість світла, подачу поживних речовин. Усе це контролюється спеціальною апаратурою.

 Змінюючи певні умови в середовищі, тут регулюють навіть терміни дозрівання полуниці.

 Сучасна технологія дозволяє отримувати ягоди дуже високої якості, — смачні, пружні, такі, що добре транспортуються, витривалі і чудового товарного виду.

 Оскільки ягоди під час дозрівання не стикаються ні з землею, ні з іншими травмуючимм поверхнями, вони мають тривалий термін зберігання.

 А оптимальна вентиляція дозволяє скоротити хвороби рослин до мінімуму.

 Добре провітрювана, недоступна для шкідників, ізраїльська полуниця не потребує отрутохімікатів, тому її залюбки купують прискіпливі перфекціоністи. Особливо — побувавши на повітряних полуничних плантаціях у пустелі Негев особисто.

Джерело: http://www.umoloda.kiev.ua/number/3194/159/114305/


Повернутися
18.08.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.