Щоб огірки родили довго…

 Вже літо перетнуло екватор, а разом з ним минула і максимальна віддача від вирощування огірків. Принаймні, ті господарі, які  посіяли огірки рано, вже наїлися свіжого овочу і заготовили його на зиму. Кількість огірочків, які з грядки перебираються на наші кухні, поступово скорочується і незабаром може зійти нанівець, якщо не втрутитися у процес. В цій статті розкажемо, як подовжити плодоношення огірків.

Можна спокійно дивитися, як їх листя жовтіє, а стебла всихають, засвідчуючи, що цьогорічний врожай закінчився. А можна підійти до процесу більш вимогливо і примусити огірки плодоносити довше. Для цього є 5 перевірених способів. А саме:

Обрізка листя огірків;

Мульчування;

Профілактика хвороб;

Позакореневе підживлення;

Своєчасний збір врожаю.

Чого треба обрізати листя при вирощуванні огірків?

Бувалі городники стверджують, що можна помітно збільшити врожай огірків, якщо вчасно видаляти листя рослини з місць на пагонах, де вже нема цвіту та зав’язі. Таке листя тільки забирає поживні речовини, а не несе їй ніякої користі.

На погонах треба залишати листя лише там, де є нові цвітоноси чи зав’язі плодів. При цьому – не більше 2-3 листків під останніми з них. Звичайно, пожовклі та сухі листочки теж безжально видаляються.

Мульчування

Взагалі-то замульчувати свої огірки ви мали б ще навесні, коли вони тільки повилазили. Але якщо ви цього не зробили, то в кінці липня – на початку серпня це просто необхідно зробити задля продовження процесу результативного вирощування огірків.

Справа в тому, що в цей період ночі стають холоднішими, а вдень можуть зберігатися високі температури. Перепад температурного режиму негативно впливає на стан кореневої системи огірків, що обов’язково відобразиться на кількості їх плодів. Буває, що корінь рослини від того просто гине, а ми думаємо, що прийшов час закінчення плодоношення.

Шар мульчі варто зробити не менше 3-5 см.

Профілактика хвороб огірків – запорука високого врожаю

Тут все просто (як і в людей) – будь-яку хворобу краще попередити, ніж потім лікувати. Бо в останньому випадку, навіть якщо ви врятуєте рослину, хвороба значно скоротить період її плодоношення.

Профілактику  варто проводити регулярно, починаючи з появи 2-3 справжніх листочків.  Для цього краще використовувати органічні засоби. Дуже гарно себе зарекомендувала коренева та позакоренева підкормка з дріжджів. Про це детально ми згадували в статті «5 органічних підкормок при вирощуванні огірків». Але є і інші, перевірені багатьма городниками «народні» засоби, для профілактики захворювань огірків.

Позакореневі підкормки – чим підживити огірки?

Як правило, огірки протягом всього періоду їх вирощування ми підживлюємо під корінь. А досвідчені городники радять, починаючи з серпня, вводити регулярні позакореневі підкормки. Простіше кажучи – обприскування.

Справа в тому, що з похолоданням корені рослини значно гірше всмоктують поживні речовини з ґрунту. А отже огірки починають страждати від їх недоліку, передчасно закінчуючи процес плодоношення.

Позакореневі органічні підкормки допомагають рослині впоратися з цією проблемою. Чим підживити огірки? На допомогу прийде той самий розчин дріжджів, настоянка з перегною чи бур’янів. Обприскувати огірки такими «коктейлями» варто раз на тиждень протягом серпня до закінчення плодоношення.

Своєчасний збір врожаю

Не сподівайтеся, що ваші огірки родитимуть довго, якщо ви зриваєте їх плоди не завжди вчасно. За теплої погоди вибирати огірки треба щодня, а то й двічі на день, якщо рослини добре забезпечені вологою. Не шкодуйте зривати молоденькі огірочки, доводячи їх до стану «кабанів». Нехай рослина краще віддасть свої сили на створення нового плоду, ніж на довге «утримання» одного.

 http://zelenasadyba.com.ua/na-gryadci/shhob-ogirki-rodili-dovgo.html


Повернутися
18.08.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...