Зимуватимемо з зерном!

Потреби країни у продовольчому зерні для кормових цілей та для переробної промисловості цього року задовольняються повністю.

 Обсяг експорту  перевищуватиме обсяг внутрішнього споживання.

 Як повідомила заступник міністра Олена Ковальова, за попередніми даними з регіонів, прогноз валового збору зернових культур в Україні у 2017/2018 маркетинговому році в залежності від погодних умов очікується на рівні від 60,2 до 63 мільйонів тонн.

 Голова Української зернової асоціації Микола Горбачов цьогорічний урожай зернових оцінює на рівні 63,7 млн. тонн. При цьому співвідношення пшениці 1-3 класу до 4-6 класу, за прогнозом УЗА, становить 60:40.

 Представники ПАТ «Укр­залізниця» представили минулого тижня «Автоматизовану систему управління пересилкою порожніх вагонів (зернових)», яка працює у тестовому режимі з 1 серпня поточного року.

 Оприлюднено також проект модернізації та вдосконалення нормативно правових актів стосовно зерна.

 Андрій Заблоцький, керівник сектору «Сільське господарство» Офісу ефективного регулювання (BRDO) при Мінекономрозвитку, вважає, що проект дозволить внести зміни у чинне законодавство щодо зерна, які відповідатимуть сучасним викликам.

 Попередня презентація аналізу таких змін запланована на 8 вересня.

 За даними Мінагрополітика, на кінець минулого тижня було зібрано 30,9 млн. тонн зерна ранніх зернових та зернобобових культур з 8,2 млн. га. Це 85 відсотків від прогнозованих площ.

 Середня врожайність — 37,4 центнера з гектара. Херсонська, Миколаївська та Кіровоградська області вже завершили збирання ранніх зернових. У розрізі культур зібрано:

 — пшениця — 22,0 млн. тонн при середній урожайності 40,1 ц/га;

 — ячмінь —  7,4 млн. тонн при середній урожайності 33,2 ц/га;

 — жито — 228 тис. тонн при урожайності 28,8 ц/га;

 — овес — 112 тис. тонн  при урожайності 26,5 ц/га;

 — горох — 1,1 млн. тонн при середній урожайності 26,4 ц/га.

 Найвища врожайність ранніх зернових та зернобобових культур — у господарствах Хмельницької (55,8 ц/га), Івано-Франківської (52,9 ц/га), Львівської (49,6 ц/га), Чернівецької (48,6 ц/га), Вінницької (48,4 ц/га) та Тернопільської (48,4 ц/га) областей.


Повернутися
18.08.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...