Зимуватимемо з зерном!

Потреби країни у продовольчому зерні для кормових цілей та для переробної промисловості цього року задовольняються повністю.

 Обсяг експорту  перевищуватиме обсяг внутрішнього споживання.

 Як повідомила заступник міністра Олена Ковальова, за попередніми даними з регіонів, прогноз валового збору зернових культур в Україні у 2017/2018 маркетинговому році в залежності від погодних умов очікується на рівні від 60,2 до 63 мільйонів тонн.

 Голова Української зернової асоціації Микола Горбачов цьогорічний урожай зернових оцінює на рівні 63,7 млн. тонн. При цьому співвідношення пшениці 1-3 класу до 4-6 класу, за прогнозом УЗА, становить 60:40.

 Представники ПАТ «Укр­залізниця» представили минулого тижня «Автоматизовану систему управління пересилкою порожніх вагонів (зернових)», яка працює у тестовому режимі з 1 серпня поточного року.

 Оприлюднено також проект модернізації та вдосконалення нормативно правових актів стосовно зерна.

 Андрій Заблоцький, керівник сектору «Сільське господарство» Офісу ефективного регулювання (BRDO) при Мінекономрозвитку, вважає, що проект дозволить внести зміни у чинне законодавство щодо зерна, які відповідатимуть сучасним викликам.

 Попередня презентація аналізу таких змін запланована на 8 вересня.

 За даними Мінагрополітика, на кінець минулого тижня було зібрано 30,9 млн. тонн зерна ранніх зернових та зернобобових культур з 8,2 млн. га. Це 85 відсотків від прогнозованих площ.

 Середня врожайність — 37,4 центнера з гектара. Херсонська, Миколаївська та Кіровоградська області вже завершили збирання ранніх зернових. У розрізі культур зібрано:

 — пшениця — 22,0 млн. тонн при середній урожайності 40,1 ц/га;

 — ячмінь —  7,4 млн. тонн при середній урожайності 33,2 ц/га;

 — жито — 228 тис. тонн при урожайності 28,8 ц/га;

 — овес — 112 тис. тонн  при урожайності 26,5 ц/га;

 — горох — 1,1 млн. тонн при середній урожайності 26,4 ц/га.

 Найвища врожайність ранніх зернових та зернобобових культур — у господарствах Хмельницької (55,8 ц/га), Івано-Франківської (52,9 ц/га), Львівської (49,6 ц/га), Чернівецької (48,6 ц/га), Вінницької (48,4 ц/га) та Тернопільської (48,4 ц/га) областей.


Повернутися
18.08.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…