Кременецькі аграрії «піднесли гарбуза»

У Кременецькому районі понад п’ять років у структурі посівів не було озимого ячменю та гороху. Цьогоріч згаданих сільгоспкультур є на 599 та 170 гектарах.

Уже й відколосилися злакові й дали перші врожаї. Зокрема, під час збирання озимого ячменю із 310 гектарів кожен гектар видав по 59,4(!) центнера. Приміром, у ПП „Агро-Експрес-Сервіс” та ФГ „Б.Н.М.”

Ранніх зернових і зернобобових культур аграрії нашого краю мають на 6886 га, і на найбільших площах дозріває озима пшениця – на 3446 га. Вперше сільгоспвиробники ввели у структуру посівів гарбузи на 40 гектарах.

– У Кременецькому районі цього року дещо пізніше розпочалася жнивна кампанія, у зв’язку із частими дощовими днями й ночами… Через підвищену вологість ґрунтів до збирання інших культур, окрім озимого ячменю та озимого ріпаку (ПФГ „Віра” та ФГ „Едельвейс”), селяни ще й не приступили. Хоча рясні дощі приносять і свій позитив, адже завдяки їм зерно гарно наливається, набирає необхідну вагу, а відтак щедрі ужинки сільгоспкультур зростають, – наголосив у своєму коментарі «Діалогові» в. о. начальника відділу агропромислового розвитку РДА Василь Скоропляс.

На збирання врожаю задіяна практично вся підготовлена техніка, в тому числі – 34 зернозбиральні комбайни. На них трудитимуться досвідчені механізатори, які вже багато років віддали головному покликанню в своєму житті – праці на землі. Й, одначе, тих комбайнів, які на 30-ох гектарах здатні за день збирати урожай, на жаль, нині не вистачає. Тому ті господарства, в котрих посіви є об’ємними (наприклад, ПП „Агро-Експрес-Сервіс”, ТзОВ „Біо Лан” і ПФГ „Віра”), винайматимуть на збиральну кампанію необхідну агротехніку. Адже наразі зарубіжна техніка є дуже дороговартісною, і через це господарствам вигідніше винаймати зернозбиральні комбайни, аніж купувати власні, як мовиться, втридорога…

Джерело: www.tenews.org.ua


Повернутися
18.08.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…