Анекдоти

Гість, який запiзнився, сідає за стіл, бере вазочку з чорною ікрою і починає їсти ложкою. Господар підходить до нього і тихо шепоче:
— Шановний, це вам не каша.
— Ну що ви, ніякого порівняння!

***

— Лiкарю, мені щоночі сняться миші, вони у футбол грають, що робити?

— Ось вам таблетки, вип’єте і все минеться.

— А можна я завтра вип’ю?

— А чому завтра?

— А сьогодні фінал.

 * * *

 Агент, який рекламує пилососи, входить у чергову квартиру, демонстративно розсипає в передпокої принесене з собою сміття і заявляє:

— Якщо мій пилосос не збере це до останньої порошинки, я готовий усе це з’їсти! Куди ж ви, панi?

— Принесу ложку, у нас третій день немає свiтла.

**

Маленький Боря ніколи не кричав у магазині дитячих іграшок «купи-купи-купи!». Він починав з абстрактної теми:
— Тату, а твоє дитинство теж було важким і безрадісним?

***

Зять хотів налагодити стосунки з тещею і замовити їй гарну сукню, але вона прокинулася, коли він її рулеткою мiряв.

**

— Чому ти не працюєш? — запитує каменяр у помiчника.

— Після вечiрки руки трусяться.

— Тодi пiсок просівай!

 * * *

— Чому ви така сумна?

— Дочка виходить замiж, а вона нiчого не вмiє готувати.

— Не переймайтеся, ще невідомо, чи зможе її чоловік заробити на харчi.

 * * *

 Після 10 років шлюбу жінка звертається до чоловiка:

— Любий, ти по життю переможець чи той, хто програв?

— Люба, з роками я зрозумiв, що потерпiлий.

 * * *

 Я люблю апельсиновий сік, а мої подружки — персиковий. Але коли ми зустрiчаємося, то п’ємо горілку.

  * * *

Жiнка мiряє в магазинi шубу:

— Любий, це ж кролик, у ній буде холодно!

— Нічого, кролик ходив у ній усе життя і помер зовсім не через те, що замерз.

 * * *

 — Мені здається, шо я досяг-таки фінансової стабільності.

— Це як?

— Грошей не було, немає і, схоже, не буде.

**

Розмова двох подруг.

— Я чула ти розлучилася?

— Можна сказати, не пройшла випробування на вірність.

— Красиво, а ось твій колишній описував усе iншими словами.

 * * *

 Подружжя стоїть біля автосалону.

— Любий, подаруй мені що-небудь таке, щоб я легко ногою натиснула — і стрілка від 0 до 100 за три секунди!

Наступного дня:

— Кохана, ось тобі ваги!

 * * *

 Хлопчик дивиться у вікно, раптом біжить до мами і кричить:

— Мамо, там тато йде! Що ми йому спочатку покажемо — мій щоденник чи твою нову сукню?

 


Повернутися
30.07.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.