Щоб замість поросяти не «підсунули свиню»…

Як правильно вибрати здорове порося на ринку, запитуємо у лікаря-ветеринара Тараса Сеня.

– Вибрати здорове порося – завдання не з легких, – розповідає Тарас Михайлович. – Колись на Галичині була спеціальна людина на ринку, котра за окрему плату допомагала вибрати худобу, коней, поросят. Тепер ж люди покладаються на власну інтуїцію. Однак є кілька певних ознак за якими важко помилитися у виборі.

Ось кілька:

* Перш за все порося повинно бути чистим з блідо-рожевою шкірою і короткою шерстю. Плями на шкірі сигналізують про грибок чи коросту, а надмірно бліда шкіра про анемію. Ніколи не ведіться на найбільше порося із довгою, скуйовдженою шерстю, – це старе порося, котре не хоче рости і продавець спеціально кинув його до наймолодших, щоб збути. Часто продавці хитрують і щоб порося мало товарний вигляд поють його чаєм з льону. Тоді шкіра стає блискуча, втім таке «чаювання» може в подальшому дуже негативно позначитися на його здоров’ї.

* Всі частини тіла свинки повинні бути рівномірно розвинуті, голова широка, рило коротке, хвостик закручений. Якщо великий, обвислий живіт, значить порося хворе рахітом. Довгі ноги сигналізують про порушений обмін речовин.

*Погляньте чи нема слизових виділень з носа, це вказує на те, що у поросяти скручені носові ходи.

* Порося повинне бути спокійним, не нервовим, тоді воно добре їстиме і швидше набиратиме вагу. Про поганий характер свідчить довге рило. А перевірити вдачу поросяти можна просто витягнувши руку до пачки, де вони знаходяться. Спокійне порося підніме голову і буде з цікавістю роздивлятися. Прихопіть з собою корм і почастуйте його. Добре порося буде принюхуватися і роздивлятися. Нервове порося ж поводитиметься доволі неадекватно, стрибатиме на стінку ящика. За словами Тараса Сеня, найкраще поросят купувати парою, тоді вони краще ростуть.

– В ідеалі я б радив купувати поросят на племінних господарствах, – каже лікар. – Хоча, звісно, найкращих вони завше залишають собі на виведення плем’я, втім і з «середнячків» вдасться виростити гарну свинку, адже в них дуже гарна генетика. Тарас Сень переконаний, що головне у виборі поросяти – власна інтуїція.  Порося вам повинно припасти до душі, – зауважує він. – Я спостерігаю серед людей таку тенденцію: заходять до хліва, кричать на тих тварин, обзивають лайливими словами і ще хочуть, щоб вони після того добре росли. Якою енергетикою заряджаєте їх, такий матимете і результат. Чим годувати малих поросят?  Перше і основне правило – не перегодовуйте, – застерігає лікар.   Пам’ятайте, що для поросяти величезний стрес нова оселя і йому потрібно певний час, щоб звикнути. Забезпечте йому спокійне, тепле і сухе місце. Кілька днів годуйте порося легким вівсяним чи рисовим відваром. Ні в якому разі не давайте в перший день молока. Різка зміна їжі може призвести до загибелі поросяти. Дуже шкідливо годувати свинок перекислою сироваткою. Вона змінює кислотність шлунку, виникає кишкова паличка і розвивається набрякова хвороба. Що зробити, щоб порося не захворіло?   Обов’язково провести щеплення від набрякової хвороби через 5-7 днів після покупки, – радить Тарас Сень.   А через два тижні після цього від хвороби Тешена. Це вірусне захворювання свиней, яка характеризується розвитком негнійного енцифаломієліту і появою паралічу. Коли ж так сталося, що ви вирішили перший раз щепити порося, коли воно вже захворіло, то я б не радив цього робити, адже ви можете тим самим ще пришвидшити його загибель. Окрім щеплень, подбайте про мінеральне і вітамінне підгодовування.


Повернутися
30.07.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.