Щоб замість поросяти не «підсунули свиню»…

Як правильно вибрати здорове порося на ринку, запитуємо у лікаря-ветеринара Тараса Сеня.

– Вибрати здорове порося – завдання не з легких, – розповідає Тарас Михайлович. – Колись на Галичині була спеціальна людина на ринку, котра за окрему плату допомагала вибрати худобу, коней, поросят. Тепер ж люди покладаються на власну інтуїцію. Однак є кілька певних ознак за якими важко помилитися у виборі.

Ось кілька:

* Перш за все порося повинно бути чистим з блідо-рожевою шкірою і короткою шерстю. Плями на шкірі сигналізують про грибок чи коросту, а надмірно бліда шкіра про анемію. Ніколи не ведіться на найбільше порося із довгою, скуйовдженою шерстю, – це старе порося, котре не хоче рости і продавець спеціально кинув його до наймолодших, щоб збути. Часто продавці хитрують і щоб порося мало товарний вигляд поють його чаєм з льону. Тоді шкіра стає блискуча, втім таке «чаювання» може в подальшому дуже негативно позначитися на його здоров’ї.

* Всі частини тіла свинки повинні бути рівномірно розвинуті, голова широка, рило коротке, хвостик закручений. Якщо великий, обвислий живіт, значить порося хворе рахітом. Довгі ноги сигналізують про порушений обмін речовин.

*Погляньте чи нема слизових виділень з носа, це вказує на те, що у поросяти скручені носові ходи.

* Порося повинне бути спокійним, не нервовим, тоді воно добре їстиме і швидше набиратиме вагу. Про поганий характер свідчить довге рило. А перевірити вдачу поросяти можна просто витягнувши руку до пачки, де вони знаходяться. Спокійне порося підніме голову і буде з цікавістю роздивлятися. Прихопіть з собою корм і почастуйте його. Добре порося буде принюхуватися і роздивлятися. Нервове порося ж поводитиметься доволі неадекватно, стрибатиме на стінку ящика. За словами Тараса Сеня, найкраще поросят купувати парою, тоді вони краще ростуть.

– В ідеалі я б радив купувати поросят на племінних господарствах, – каже лікар. – Хоча, звісно, найкращих вони завше залишають собі на виведення плем’я, втім і з «середнячків» вдасться виростити гарну свинку, адже в них дуже гарна генетика. Тарас Сень переконаний, що головне у виборі поросяти – власна інтуїція.  Порося вам повинно припасти до душі, – зауважує він. – Я спостерігаю серед людей таку тенденцію: заходять до хліва, кричать на тих тварин, обзивають лайливими словами і ще хочуть, щоб вони після того добре росли. Якою енергетикою заряджаєте їх, такий матимете і результат. Чим годувати малих поросят?  Перше і основне правило – не перегодовуйте, – застерігає лікар.   Пам’ятайте, що для поросяти величезний стрес нова оселя і йому потрібно певний час, щоб звикнути. Забезпечте йому спокійне, тепле і сухе місце. Кілька днів годуйте порося легким вівсяним чи рисовим відваром. Ні в якому разі не давайте в перший день молока. Різка зміна їжі може призвести до загибелі поросяти. Дуже шкідливо годувати свинок перекислою сироваткою. Вона змінює кислотність шлунку, виникає кишкова паличка і розвивається набрякова хвороба. Що зробити, щоб порося не захворіло?   Обов’язково провести щеплення від набрякової хвороби через 5-7 днів після покупки, – радить Тарас Сень.   А через два тижні після цього від хвороби Тешена. Це вірусне захворювання свиней, яка характеризується розвитком негнійного енцифаломієліту і появою паралічу. Коли ж так сталося, що ви вирішили перший раз щепити порося, коли воно вже захворіло, то я б не радив цього робити, адже ви можете тим самим ще пришвидшити його загибель. Окрім щеплень, подбайте про мінеральне і вітамінне підгодовування.


Повернутися
30.07.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…