Аграрні виші теж мають свій «топ найкращих»

Освітній ресурс «Освіта.ua» опублікував консолідований рейтинг вищих навчальних закладів України 2017 року.

 В якості вихідних даних для його складання використали найбільш авторитетні національні та міжнародні рейтинги вузів України: «Топ-200 Україна», Scopus та «Вебометрикс».

 Кожен із цих рейтингів використовує різні критерії оцінювання вищих навчальних закладів.

 Серед інших відібрали й вищі навчальні заклади аграрного профілю та визначили їх рейтингові позиції.

 Перший щабель серед профільних вишів зайняв Національний університет біоресурсів і природокористування (НУБІП), другий — Сумський національний аграрний університет (СНАУ), третій — Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка.

 До топ-десятки також увійшли Миколаївський національний аграрний університет, Таврійський державний агротехнологічний університет, Уманський національний університет садівництва, Полтавська державна аграрна академія, Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Вінницький національний аграрний університет та Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького.

 За рейтингом Scopus, до п’ятірки кращих входить також Білоцерківський національний аграрний університет.


Повернутися
30.07.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.