Ми ж казали, що буде ФАЙНО!

Відгримів фестиваль «Файне місто»

 Чотири дні, шість сцен, сто гуртів,  децибели звуку, мегатони драйву, гігабайти вражень…   «Файне місто» вкотре засвідчило, що український рок не те що не вмер, а навпаки – живіший всіх живих і здатен задовольнити смаки найвибагливіших шанувальників рок-музики.   Це були 4 дня відриву! І танці під зливою на завершення... Дякуємо, “Файне Місто», за незабутні враження!

   З 20 до 23 липня  «Файне Місто» гуло сотнею виступів, ласувало фестивальними смаколиками і драйвувало на повну! Весь фестиваль – як клаптикова ковдра: кожному – своє, і драйву та вражень тут вистачило на всіх.

   “Файне Місто” у цифрах — це десятки тисяч відвідувачів, причому не лише з Тернопілля, а й з сусідніх Львова, Хмельницького, Рівного, Вінниці і навіть Києва.      

Цьогоріч фест узяла під свою опіку Тернопільська міська рада, і результат плідної співпраці не забарився: “Файне Місто” приємно потішило – не лише в музиці, а й в організації. «На ура» пішла нова фестивальна локація – територія колишнього іподрому неподалік Довжанки. Незважаючи на чималенькі масштаби дійства, на “території вільних людей” проблем ні з добиранням (напхом-напхані автобуси ледь встигали підвозити на територію фестивального містечка свіжу порцію спраглої драйву публіки), ні з харчуванням-проживанням, ні з музично-розважальною частиною не було… Упродовж усіх чотирьох днів під фестивальними сценами  — а  їх було аж шість, і кожна зі своїм лайнапом із відомих українських гуртів і закордонних гостей — не те, що яблуку — голці ніде впасти було! Головна, вона ж — Main сцена, приймала гурти, в означеннях яких не обійдешся без слів «легендарний» та «культовий»: потужних рокерів з Фінляндії “Poets of the Fall”, справжніх німецьких “монстрів” альтернативи “Guano Apes”  та  валлійський рок-гурт із Ньюпорта “Skindred” ,  запального білоруса Сергія Міхалка, який цьогоріч заспівав як в іпостасі «Ляпіса», так і “Brutto”…  Не пасили задніх і вітчизняні суперстар: «Друга ріка»,  “Антитіла”,  ТНМК, “O.Torvald”, «Брати Гадюкіни» і тернопільські «Лос Колорадос»…  Для шанувальників “легшого” мистецтва — Light сцена, з якої глядачі ніяк не відпускали гурти “Один в каное”,  «Правиця», «Dakooka” та «дебютантку» файно-фесту Христину Соловій… Для прихильників рвання горлянок та справжнього хард-кору добрячу його порцію приготувала, змусивши публіку стрибати вище власних вух, Dark сцена (“Веремій”, «Анна», «Rage», ),  UFO stage розраховувала на тих, хто не уявляє фесту без техно, електро, інді, драм-енд-бейсу - і рівних в ньому DJ Tapolsky не було! Не пустувала і Reggae stage, а літературна сцена із Андрієм Любкою, Сергієм Жаданом, братами Капрановими та Юрієм Іздриком узагалі може претендувати на статус «фестивалю в фестивалі»!

Вражає? А це ми ще про рекорд навіть не розповіли!... Ним відзначився перший же фестивальний день: «Воу-воу-воу-воу-є-є-є-є» із майже п’ятнадцяти тисяч горлянок і маємо перший рекорд для новоствореної «Книги рекордів Тернополя»! Себто, наймасовіше виконання  пісні «Братів Гадюкіних»  «Файне місто Тернопіль» —   хором із 14357 файних фестивальників. Рекорд, до слова, тут же на фестивалі можна було і «побити»-уже за два дня під час виконання того ж таки «Файного міста Тернопіль», але уже в інтерпретаціїх гурту  ТНМК назбиралося близько 20 тисяч «хористів»!.. Видовище, скажу відверто, було ще те: тільки небо, і зорі, і пісня – і нема тому краю.  Бо кожна людина – це музика...


Повернутися
30.07.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…