Пшениця, ячмінь, горох – «лідери» жнив

Нещодавно на Тернопільщині розпочалися жнива. За оперативними даними, станом на 24 липня 2017 року всіма категоріями господарств області зібрано ранні зернові та зернобобові культури на площі 25, 1 тис. га, що становить 7,7% до посіяної площі. Намолочено у початково-оприбуткованій вазі 116, 8 тис. тонн зерна. Середня урожайність – 46, 5 ц/га. Такі дані наводять у департаменті агропромислового розвитку Тернопільської ОДА.

Таким чином, згідно з цими даними, озиму пшеницю уже обмолочено на площі 6, 8 тис. га (3,8% до площі посіву). Намолочено 34, 7 тис. тонн зерна. Середня урожайність – 51 ц/га, що на 2,2 ц/га більше, ніж минулого року. Озимий ячмінь зібрано на площі 12, 4 тис. га, що становить 68,5% до площі посіву. Намолочено 59, 6 тис. тонн зерна. Середня урожайність – 48, 1 ц/га, що на 0,8 ц/га більше минулорічного показника. Ярий ячмінь зібрано на площі 0, 3 тис. га (0,4%). Намолочено 1, 2 тис. тонн зерна. Середня урожайність – 40 ц/га, що на 4, 1 ц/га менше, ніж торік. Горох зібрано на площі 5, 6 тис. га (29, 3%). Намолочено 21, 3 тис. тонн зерна. Середня урожайність – 38 ц/га, що на 0,1 ц/га менше, ніж було у 2016 році. Озимий ріпак зібрано на площі 19, 6 тис. га (44,1%). Валовий збір 58, 8 тис. тонн зерна. Середня урожайність – 30 ц/га, що на 3,4 ц/га більше до відповідного періоду минулого року.

Нагадаємо, сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності необхідно зібрати зернові та зернобобові культури на площі 316, 9 тис. га та 49, 9 тис. га ріпаку. З них ранніх зернових та зернобобових 214, 9 тис. га, зокрема, пшениці – 138, 7 тис. га, ячменю – 54, 9 тис. га, жита – 0,6 тис. га, вівса – 1,8 тис. га і гороху – 18, 9 тис. га. Крім того, 49,9 тис. га ріпаку. Всього ранніх культур до збирання 263, 4 тис. га.


Повернутися
30.07.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…