Пшениця, ячмінь, горох – «лідери» жнив

Нещодавно на Тернопільщині розпочалися жнива. За оперативними даними, станом на 24 липня 2017 року всіма категоріями господарств області зібрано ранні зернові та зернобобові культури на площі 25, 1 тис. га, що становить 7,7% до посіяної площі. Намолочено у початково-оприбуткованій вазі 116, 8 тис. тонн зерна. Середня урожайність – 46, 5 ц/га. Такі дані наводять у департаменті агропромислового розвитку Тернопільської ОДА.

Таким чином, згідно з цими даними, озиму пшеницю уже обмолочено на площі 6, 8 тис. га (3,8% до площі посіву). Намолочено 34, 7 тис. тонн зерна. Середня урожайність – 51 ц/га, що на 2,2 ц/га більше, ніж минулого року. Озимий ячмінь зібрано на площі 12, 4 тис. га, що становить 68,5% до площі посіву. Намолочено 59, 6 тис. тонн зерна. Середня урожайність – 48, 1 ц/га, що на 0,8 ц/га більше минулорічного показника. Ярий ячмінь зібрано на площі 0, 3 тис. га (0,4%). Намолочено 1, 2 тис. тонн зерна. Середня урожайність – 40 ц/га, що на 4, 1 ц/га менше, ніж торік. Горох зібрано на площі 5, 6 тис. га (29, 3%). Намолочено 21, 3 тис. тонн зерна. Середня урожайність – 38 ц/га, що на 0,1 ц/га менше, ніж було у 2016 році. Озимий ріпак зібрано на площі 19, 6 тис. га (44,1%). Валовий збір 58, 8 тис. тонн зерна. Середня урожайність – 30 ц/га, що на 3,4 ц/га більше до відповідного періоду минулого року.

Нагадаємо, сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності необхідно зібрати зернові та зернобобові культури на площі 316, 9 тис. га та 49, 9 тис. га ріпаку. З них ранніх зернових та зернобобових 214, 9 тис. га, зокрема, пшениці – 138, 7 тис. га, ячменю – 54, 9 тис. га, жита – 0,6 тис. га, вівса – 1,8 тис. га і гороху – 18, 9 тис. га. Крім того, 49,9 тис. га ріпаку. Всього ранніх культур до збирання 263, 4 тис. га.


Повернутися
30.07.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.