Щоб часник не зник…

На питання про те, коли потрібно починати викопувати часник, відповісти однозначно практично неможливо - надто відрізняються і кліматичні, і грунтові, і інші особливості кожної конкретної місцевості. Але ми спробували зібрати загальні рекомендації з визначення строків збирання часнику.

У різного часнику-різні терміни збору

Почнемо з того, що часник буває двох видів - озимий та ярий. Перший садять восени, а другий - навесні. Відповідно і строки збирання у них будуть різні.
Обидва різновиди часнику вважаються готовими до прибирання, коли:

 - Зубці повністю сформувалися і легко відокремлюються один від одного;
- Загальна «сорочка» цибулини тонка, але не порушена і надійно утримує разом всі часточки;
- Шийка часничини тонка, а стебло біля основи сухе і тверде;
- Підсушена оболонка головки легко відділяється і видає характерне шарудіння.

  Для того, щоб визначити ступінь зрілості часникової цибулини, необхідно викопати її з землі. Багато хто саме так і робить, витягуючи одну або дві голівки і по них визначаючи строки збирання врожаю. Але існують і інші способи.

   За 20 днів до збирання полив часнику зменшують, але ґрунт утримують у помірно вологому стані. Незадовго до збирання землю від ци­­булин відгортають, аби при­швидшити дозрівання час­нику.

Збирають його, коли край­нє нижнє листя пов­ністю пожовтіє, а серед­­­нє – на чверть або третину. При запізніло­му збиранні у часнику тріскаються верхні лусочки, го­ловки розпадаються на зубки, і він стає непридатним для тривалого зберігання. До того ж може розпочати­ся вторинний ріст. Якщо часник зібрати рано, більша його частина матиме невизрілу шийку, погано сформовані лусочки. Хоча деякі городники вважають, що часник краще зібрати на 5 днів раніше, аніж на 5 днів пізніше. При ранньому збиранні завдяки відтоку поживних речовин із листя у головки часник дозріє і під навісом.

Аби визначити термін збирання, городникам, що не мають досвіду вирощування часнику, треба періодично (починаючи із середини липня) раз на тиждень викопувати кілька головок у різних місцях грядки й уважно оглядати їх. Якщо часник не дозрів, зовнішня його оболонка ще соковита, міцно утримує зубки в головці і високо здіймається до стебла. У спілого часнику оболонка навколо стебла вже суха, але ще втримує головку. Такий часник викопують негайно. За дощового літа зібрати часник краще раніше.

Викопують часник садовими вилами, обережно підчепивши збоку. Рекомендується збирати цю городню культуру за сухої погоди. Однак якщо тривалий час стоїть посуха, то перед викопуванням грядку бажано полити. Коли струшувати з викопаних головок сухий ґрунт, корінці обриваються біля самого денця (особливо якщо часник росте на суглинках), відкриваючи доступ інфекціям. А ось звільнити корені від злегка вологого ґрунту набагато легше. 

Викопаний часник за гар­ної погоди розкладають на грядці рядами так, щоб листя другого ряду прикривало головки першого ряду і т.д. Сушать 2-3 дні, тоді перевертають і сушать далі ще стільки ж часу. Тоді часник добре просохне, сонце не припече цибулин, а зубки всередині не розм’якшаться. Якщо погода нестала, часник краще розкласти під навісом. Перед закладанням на зберігання обрізають корені та листя, залишаючи пеньок завдовжки 4-5 см. Водночас перебирають часник та видаляють пошкоджені головки, вибираючи при цьому найміцніші.

 

 

Чи можна прискорити дозрівання?

Деякі «знавці» радять зав'язувати бадилля часнику вузлом або пригинати його до землі для припинення зростання. Але фахівці попереджають, що таке примусове обмеження надходження поживних речовин мало впливає на швидкість дозрівання цибулин. А от якість їх може знизити досить помітно. Для скорочення термінів готовності часнику до збирання треба просто закінчити його поливати. Коли грунт підсохне, головки самі почнуть дозрівати швидше.

 Але що робити, якщо стоїть дощова погода? Як правило, доводиться починати прибирання цибулин в такому вигляді, як вони є. Бо в іншому випадку можна втратити весь урожай. Не повністю дозрілі головки слід викопувати з особливою обережністю, намагаючись не пошкодити вологу оболонку цибулин. Бадилля в цьому випадку не обрізають. Часник разом з листям розміщують в якому-небудь теплому і добре провітрюваному місці - під навісом або на горищі. Але тільки не під прямими променями сонця, здатними обпекти недостатньо захищені зубчики.

 Через тиждень або два відтік поживних речовин з бадилля до цибулин закінчиться, і засохле листя можна буде видалити.  


Повернутися
15.07.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.