Файному місту-файний фестиваль!

Недарма таки існує приказка про те, що «як ви лодку назвете»… От назвали п’ять років тому організатори фестивалю своє музичне «дітище» «Файне місто», і… як в воду дивилися!.. Бо таки файне! J . На підтвердження цього в організаторів файно-фесту  міжнародного музичного фестивалю «Файне Місто», який щорічно відбувається поблизу Тернополя,нині навіть відзнака є!

Міністр культури  України Євген Нищук вручив відзнаки  володарям знаку EFFE 2017-2018 рр. – Europe for Festivals, Festivals for Europe (Європа підтримує фестивалі, фестивалі підтримують Європу). Отримали таку відзнаку лише три фестивалі в Україні- «ГОГОЛЬFEST»,«Яворівська забавка» та «Файне  місто».
Відзнаку Євген Нищук вручив особисто одному з організаторів «Файного…» Максиму Черкашину, відзначивши, що завдяки такому дійству Україна  яскраво презентує себе в Європі, а надто на шляху євроінтеграції.

«Те, що вибір пав на три таких знаних фестивалі – не випадковість, адже вони охоплюють багато видів сучасного мистецтв, зокрема,  візуальне, театральне, циркове та інші. У них ця творчість поєднується  з андеґраундною музикою та самобутністю регіону, де проводиться захід. Це самоідентифікує  нас як мистецьку країну, охоплюючи такий широкий культурний  спектр  ми  яскраво презентуємо себе в Європі,а надто,  на  шляху євроінтеграції нашої країни», - сказав Євген Нищук.

  «Я дуже вдячний за цю відзнаку. Ви знаєте, дуже приємно читати схвальні відгуки про фестиваль, але найкраще – це самим приїхати на фестиваль і відчути цю неповторну атмосферу, пережити ці кілька днів у  яскравому ритмі», - зазначив Максим Черкашин.

 Знак EFFE є знаком якості фестивалів, даючи міжнародне визнання кращим фестивальним подіям у Європі. У цю асоціацію входять фестивалі з усієї Європи, які виступають за художню якість та мають суттєвий вплив на культуру на місцевому, національному та міжнародному рівні.
Експерти EFFE  охарактеризували ФАЙНЕ МІСТО, як «сильний та якісний фестиваль».  І це не дивно. Адже ФАЙНЕ МІСТО – це найяскравіша музична пригода літа!

Цього року, нагадаємо, фестиваль відбудеться з 20 по 23 липня поблизу Тернополя  на території іподрому. Під відкритим небом одразу на 6-ти сценах перед гостями фестивалю свої шоу презентують  вітчизняні та іноземні артисти, а також хедлайнери світового масштабу: з Німеччини  до України приїдуть справжні “монстри” альтернативи “Guano Apes”, що стануть хедлайнерами фестивалю,  з Фінляндії — потужні рокери “Poets of the Fall”  та “Skindred” — валлійський рок-гурт із Ньюпорта, що є постійним учасником найбільших європейських музичних фестивалів,  з Білорусі — запальний “Brutto”,  а  також російський панк-рок-гурт “Елізіум”, який виступив проти путінського режиму. Українські гурти теж не пасуть задніх: «Друга ріка»,  “Антитіла”,  ТНМК, “O.Torvald”, «Веремій», Христина Соловій, «Один в каное», «Анна», «Без обмежень», рідні тернополянам «Los Colorados»  і багато-пребагато інших.  Рок, альтернатива, фолк, поп, денс, метал, інді:  “Файне місто” є одним з небагатьох українських фестивалів, на якому упродовж чотирьох днів перетинаються практично всі сучасні напрямки.

Окрім драйвових ритмів, фестиваль має що запропонувати і любителям поетичного слова та прозового рядка. Амфітеатр, який поєднає у собі літературну сцену, лекційну зону, театральну сцену та нічний кінотеатр, теж має що показати  гостям фесту. Отож, у літературному “меню” “Файного міста”: Сергій Жадан, брати Капранови, Юрій Іздрик, Макс Кідрук, Андрій Любка, Дмитро Лазуткін…

Як зазначив один з організаторів фестивалю “Файне місто” Максим  Черкашин, позитивним є те, що фестиваль стає дедалі популярнішим і щороку приваблює до Тернополя все більше туристів не лише з України, а й Європи.


Повернутися
15.07.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…