Звернення Андрія Закревського №13

Цьогорічний травень завдяки «щедрості» Кабміну матиме аж 13 неробочих днів. Чом би й ні — адже все у нас з вами «в шоколаді». І економіка не нижче плінтуса, і військові у зоні АТО вдягнуті-нагодовані, і на державних підприємствах, і з соціальними виплатами все гаразд… Можна й відпочити. Але чи так уже й перетрудилися?  

Нехитра арифметика свідчить: із 365 днів у році українці офіційно мають право нічого не робити десь 180. Півроку країна працює, а півроку – гуляє. Причому «гуляє» країна, яка уже рік як перебуває у стані війни. Країна напіврозвалена і майже дощенту розграбована. Країна, котра потерпає від безробіття і є в переліку найбідніших у світі.

Офіційно в Україні цього року є десять державних свят, які оголошено вихідними. І якщо святкувати Різдво, Великдень чи День незалежності, без сумніву, треба, то невідомо, чому такі свята, як День праці чи День Перемоги, слід обов’язково оголошувати державними вихідними? Чому б так званий день солідарності трудящих не відзначити, власне кажучи, «ударним трудом»? І корисно, і логічно.

Втім, як водиться, відпочивають на повну у нас тільки чиновники, всі решта не можуть собі цього дозволити. Річ у тім, що лише чиновники можуть не працювати і це не вплине на їхні заробітки, бюджет бо все одно заплатить.  Приміром, за 18 робочих днів у травні чиновник отримає таку ж зарплату, як за 23 робочих дні у липні, скажімо. Здавалося б, що поганого, люди відпочивають. А погано те, що доки одні відпочивають, роботу інших, які залежні від їхньої діяльності, просто паралізовано. 13 вихідних у травні – це неможливість взяти потрібну довідку, сплатити вчасно рахунок, подати документи на отримання субсидії, вирішити нагальні питання тощо.

Після такої тривалої «позапланової відпустки» народ налаштовується на робочий лад удвічі довше, ніж відпочиває. І такі весняні «канікули» - реальна втрата загальної працездатності. А потім сушимо голови, чому країна така занедбана…

Життя динамічне. І кожна хвилина у ньому — на вагу золота. І коли щодня багато й наполегливо працювати, тоді інакше цінуєш вихідний. Хоча вихідний день – це форма, а зміст – те, чим ми його наповнимо. І це залежить тільки від нас.