Анекдоти

Що таке криза?
— Це коли апетит приходить після їжі.

* * *

 — Кажуть, ти одружився з дуже розумною і красивою жінкою?

— Хто це тобі сказав?

— Твоя дружина.

 * * *

 Моя нова покоївка надзвичайно вихована. Вона ніколи не відкриє дверцята шафи, не постукавши і не дізнавшись, чи немає там нiкого.

 * * *

Кожна жінка повинна пам’ятати: обіди будуть смачнішими, якщо їх готувати рідше.

 * * *

 Як же швидко летить час! Ще юнацька дурiсть не встигла вивітритися, а вже старечий маразм настав.

 * * *

 Летить парашутист. Тут підлітає до нього орел і кричить:

— Привіт танцюристам!

— Я парашутист і жодного разу в житті не танцював!

— Там унизу такi кактуси, що здібності з’являться миттєво.

 * * *

 П’ють медичний спирт, закушують лiкарською ковбасою, а здоров’я чомусь усе гiршає. 

* * *

Чоловiк уночі п’яний прийшов додому, тихенько роздягнувся, ліг у ліжко, обійняв дружину і раптом чує голос тещі: «Люся в іншій кімнаті!». Так швидко він ще ніколи не тверезiв.

**

— Розкажіть коротко, що було на батьківських зборах.

— Якщо коротко, то з вас 600 гривень.

 * * *

 Застiлля, всi сiдають.

— Треба попросити чашку чаю і швиденько її випити.

— Навіщо?

— Тут дуже маленькі чарки.

 * * *

 Великим скандалом за­кін­чився мiжнародний хyдожнiй конкyрс у Парижі. Картина, яку визнали найкращою, як з’ясувалося, виявилася планом евакyації з виставки під час пожежі.

 * * *

 — Сарочко, ви вп’яте повернулися до свого чоловіка.

— Жоро, ну що я можу вдіяти? Як тільки я йду, у нього тут же з’являються гроші!

 * * *

 Завдяки нашому уряду ми працюватимемо до кінця свого життя. А завдяки нашій охороні здоров’я це довго не триватиме.

 * * *

 Криза середнього віку: вже старість наближається, а «Лексуса» все немає.

 


Повернутися
07.07.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.