Анекдоти

Що таке криза?
— Це коли апетит приходить після їжі.

* * *

 — Кажуть, ти одружився з дуже розумною і красивою жінкою?

— Хто це тобі сказав?

— Твоя дружина.

 * * *

 Моя нова покоївка надзвичайно вихована. Вона ніколи не відкриє дверцята шафи, не постукавши і не дізнавшись, чи немає там нiкого.

 * * *

Кожна жінка повинна пам’ятати: обіди будуть смачнішими, якщо їх готувати рідше.

 * * *

 Як же швидко летить час! Ще юнацька дурiсть не встигла вивітритися, а вже старечий маразм настав.

 * * *

 Летить парашутист. Тут підлітає до нього орел і кричить:

— Привіт танцюристам!

— Я парашутист і жодного разу в житті не танцював!

— Там унизу такi кактуси, що здібності з’являться миттєво.

 * * *

 П’ють медичний спирт, закушують лiкарською ковбасою, а здоров’я чомусь усе гiршає. 

* * *

Чоловiк уночі п’яний прийшов додому, тихенько роздягнувся, ліг у ліжко, обійняв дружину і раптом чує голос тещі: «Люся в іншій кімнаті!». Так швидко він ще ніколи не тверезiв.

**

— Розкажіть коротко, що було на батьківських зборах.

— Якщо коротко, то з вас 600 гривень.

 * * *

 Застiлля, всi сiдають.

— Треба попросити чашку чаю і швиденько її випити.

— Навіщо?

— Тут дуже маленькі чарки.

 * * *

 Великим скандалом за­кін­чився мiжнародний хyдожнiй конкyрс у Парижі. Картина, яку визнали найкращою, як з’ясувалося, виявилася планом евакyації з виставки під час пожежі.

 * * *

 — Сарочко, ви вп’яте повернулися до свого чоловіка.

— Жоро, ну що я можу вдіяти? Як тільки я йду, у нього тут же з’являються гроші!

 * * *

 Завдяки нашому уряду ми працюватимемо до кінця свого життя. А завдяки нашій охороні здоров’я це довго не триватиме.

 * * *

 Криза середнього віку: вже старість наближається, а «Лексуса» все немає.

 


Повернутися
07.07.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.