ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО №119

"Що скажуть люди?″, - саме цей вислів поховав найбільше мрій  у цьому світі. Прагнення «бути як всі» тримає усіх «своїх» на короткому повідку. Не виділятись. Не надто вирізнятись. Іти в ногу. А «всі, хто не з нами» будуть вважатися такими, що «проти нас»…

 Зате яке щастя,  коли у незацементовану шпаринку неписаного правила вписується Виняток… Як-от  минулого тижня під час традиційної уже для Тернополя ходи випускників (в народі «перехрещеної» на «парадом мод»), серед гламуру і блиску вечірніх суконь знайшлася незашорена дівчина-випускниця: із блакитним волоссям, у джинсах та вишиванці і з цитатою Pink Floyd: «We don’t need no education”, -  протестом проти нашої ще вкрай недосконалої системи освіти. І доки всі обговорювали зовнішню, епатажну складову, виявилося, що ця унікальна дівчина мало того, що золота медалістка, ще й за час навчання в школі отримала 92 грамоти та дипломи, закінчила музичну і художню школу, заочно фізматшколу і самотужки вивчила латинь. А майбутню освіту вона здобуватиме на факультеті «нанофізика і наносенсорика». «Я була така, як є, а щодо  “не така, як усі”, то я на усіх і не орієнтувалася», - каже 16-річна Галина Чубата, випускниця ЗОШ№26.

 Інтернетом прокотилася хвиля активного обговорення про дівчину, котра «рве систему, наші шаблони і стереотипи». Один із показових коментарів в інтернеті звучав так:   "Респект дівчині з блакитним волоссям за вишиванку, Pink Floyd і золоту медаль. Унікальна. Знаю, ти точно не будеш «ще однією цеглиною в стіні"…

І знаєте, що ще справді круто?  Що в людини з синім волоссям (читай: «не такої, як всі») - золота медаль. У радянській школі, яку я застав,  такого бути не могло за  визначенням, хоч будь ти сотню разів генієм.  Обов’язково ще треба було ще не виділятись. Не надто вирізнятись. Іти в ногу…

Нерозуміння своїх цінностей робить нас слабкими і роз'єднаними. Прислухайтеся до себе і спробуйте вийти за межі старих уявлень. Своїх старих явлень про… себе!.  Відповідь у вас всередині. Ви і є відповідь. Тільки дозвольте собі себе проявити.


Повернутися
03.07.2017
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.