Що робити, аби не пітніти?

Зізнаємося чесно: універсальної поради, що пояснює, як не пітніти в спеку, не існує. Інтенсивність потовиділення залежить від індивідуальних особливостей людини, звичок, стану зовнішнього середовища, якості і кількості одягу. Деякі люди вдаються до всіляких методів, щоб перебити сильний запах поту, що виділяється власним тілом, не розуміючи чому і чим подібний стан викликано. Бездумна боротьба з проблемою може тільки погіршити ситуацію, чому інтенсивність виділяється поту стане сильніша. Людина, що страждає від анормального потовиділення повинен обов`язково звернутися за допомогою до фахівця.

Що їсти?

  Інтенсивність виділення поту безпосередньо пов`язана з переліком продуктів, які людина споживає протягом дня. Виключіть з раціону алкогольні напої, гарячу жирну вуглеводну їжу, каву, солодкі напої та кондитерські вироби - такі продукти стимулюють вироблення поту і збільшують її обсяги в кілька разів.

 Що робити?

Що потрібно зробити, щоб не потіти так сильно? Ідея другої рекомендації теж лежить на поверхні - треба частіше приймати ванни або душ. Хвойні ванни рекомендуються, а для особливо проблемних місць рекомендуються обмивання розчинами відварів звіробою, квіток ромашки і череди.

 Одним з ефективних способів домашнього лікування є ванни з відварів лікарських трав. Найбільш дієвими для боротьби з делікатною проблемою вважаються відвари з дубової кори або хвої. 200 грам кори або хвої слід прокип`ятити 30 хвилин, після чого процідити. Розведіть відвар в гарячій ванні (температура води не повинна перевищувати 38 градусів), після чого зануртеся в неї на 15-20 хвилин. 

Після купання проблемні місця, витерши насухо, можна протерти косметичним оцтом.

Проти сильної пітливості пахв допомагає контрастні компреси або душ. Але цю процедуру треба виконувати з обережністю і тільки людям зі здоровою серцево-судинною системою.

Щоб потіти не так сильно, і не отримати додаткових проблем з шкірою, одяг краще вибирати з натуральних тканин.

Всі знають що робити, щоб не потіти під пахвами - користуватися дезодорантом. Але правильно вибрати засіб, щоб не потіли пахви, вміють всі. Так, спреї і тверді дезодоранти будуть практично марні в боротьбі з надмірним потовиділенням, так як вони спрямовані в основному на маскування неприємного запаху, а не на контроль за виділенням поту. Кулькові та гелеві антиперспіранти в цьому відношенні будуть більш ефективними, так як вони створюють на поверхні шкіри плівку, яка не дозволяє поту просочуватися і залишати мокрі плями на одязі. Але для боротьби із зайвою пітливістю навіть їх буде недостатньо - потрібні спеціально розроблені антиперспіранти, які можна придбати тільки в аптеці.

Для того, щоб позбутися від поту раз і назавжди існує спеціальна терапія, уколи, які блокують роботу потових залоз у певній галузі. Але варто пам'ятати, що позбувшись активних потових залоз, організм підвищує свої шанси на перегрів і тепловий удар.

Що пити?

Як відомо піт, на 99% складається з води, і чим більше ми її п'ємо, тим більше потіємо. Але є напої, які допоможуть впоратися з посиленим потовиділенням. Це зелений чай і відвар ромашки. Але в спеку хочеться випити чогось холодного. Щоб не збільшити свої проблеми, солодкі газованої води і квас вибирати не варто, і спрагу не вгамуєте, і вип'єте більше, а значить, і спітнієте сильніше. Краще віддати перевагу крижаного чаю - покупному або приготовленому власноруч. Самій приготувати такий чай нескладно. Потрібно заварити чай, розбавити його окропом (дуже крута заварка не потрібна) і додати в нього сік лимона і пару листочків м'яти. Остуджуємо чай до кімнатної температури і відправляємо в холодильник. Пити такий чай холодним, а якщо здоров'я дозволяє, можна і кубики льоду в нього додати.

Буває, що підвищене потовиділення викликано підвищеною тривожністю людини або надлишковою вагою. Позбавлення від цих факторів допоможе вирішити проблему надмірної пітливості. 


Повернутися
03.07.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Є певний тип захворювань, які називають автоімунними:  коли імунітет організму мобілізується не супроти сторонньої сполуки (вірусів, мікроорганізмів тощо), а проти здорових клітин чи тканин власного організму. Вам ніколи не здавалося, що чимала частина українців теж так само «хворіє», атакуючи всі здорові починання у власній країні? «Автоімунні» українці зневажливо зітхали «і до чого ви там домайданитеся» в той час, коли інші міняли країну, подекуди віддаючи за це життя. Вони «втомилися від війни», натомість запопадливо переходять на російську мову з туристами із Сиктивкара,  лають Бандеру і намагаються переконати нас у тому, що помирати від голоду в Голодоморі більш інтелігентно і благородно, ніж давати збройну відсіч гнобителям під час  Гайдамаччини чи в національно-визвольної боротьби ОУН та УПА...

«Автоімунні» українці гноблять починання  Уляни Супрун, уїдливо коментуючи, що, мовляв, «як мазали перекисом, так і мазатимемо, бо це вам не міфи розвінчувати...»  Проте ці міфи, на які не втомлюється відкривати нам очі пані Уляна,  коштують бюджету мільйони.

 Головний наш ворог – у нас самих. Ми самі себе з’їдаємо. Проте пропаганда і зовнішніх, і внутрішніх ворогів лише тоді дієва, коли ти боїшся правди, коли ти сам погоджуєшся на брехню. На щастя, все більшає «здорових клітин». Людей, котрі  не бояться назвати мародера мародером, запроданця запроданцем, ворога ворогом... Тих, хто і говорить, і чинить правду в очі. Хто робить все можливе, щоб врятувати країну від  усіх перелічених вище.