Що робити, аби не пітніти?

Зізнаємося чесно: універсальної поради, що пояснює, як не пітніти в спеку, не існує. Інтенсивність потовиділення залежить від індивідуальних особливостей людини, звичок, стану зовнішнього середовища, якості і кількості одягу. Деякі люди вдаються до всіляких методів, щоб перебити сильний запах поту, що виділяється власним тілом, не розуміючи чому і чим подібний стан викликано. Бездумна боротьба з проблемою може тільки погіршити ситуацію, чому інтенсивність виділяється поту стане сильніша. Людина, що страждає від анормального потовиділення повинен обов`язково звернутися за допомогою до фахівця.

Що їсти?

  Інтенсивність виділення поту безпосередньо пов`язана з переліком продуктів, які людина споживає протягом дня. Виключіть з раціону алкогольні напої, гарячу жирну вуглеводну їжу, каву, солодкі напої та кондитерські вироби - такі продукти стимулюють вироблення поту і збільшують її обсяги в кілька разів.

 Що робити?

Що потрібно зробити, щоб не потіти так сильно? Ідея другої рекомендації теж лежить на поверхні - треба частіше приймати ванни або душ. Хвойні ванни рекомендуються, а для особливо проблемних місць рекомендуються обмивання розчинами відварів звіробою, квіток ромашки і череди.

 Одним з ефективних способів домашнього лікування є ванни з відварів лікарських трав. Найбільш дієвими для боротьби з делікатною проблемою вважаються відвари з дубової кори або хвої. 200 грам кори або хвої слід прокип`ятити 30 хвилин, після чого процідити. Розведіть відвар в гарячій ванні (температура води не повинна перевищувати 38 градусів), після чого зануртеся в неї на 15-20 хвилин. 

Після купання проблемні місця, витерши насухо, можна протерти косметичним оцтом.

Проти сильної пітливості пахв допомагає контрастні компреси або душ. Але цю процедуру треба виконувати з обережністю і тільки людям зі здоровою серцево-судинною системою.

Щоб потіти не так сильно, і не отримати додаткових проблем з шкірою, одяг краще вибирати з натуральних тканин.

Всі знають що робити, щоб не потіти під пахвами - користуватися дезодорантом. Але правильно вибрати засіб, щоб не потіли пахви, вміють всі. Так, спреї і тверді дезодоранти будуть практично марні в боротьбі з надмірним потовиділенням, так як вони спрямовані в основному на маскування неприємного запаху, а не на контроль за виділенням поту. Кулькові та гелеві антиперспіранти в цьому відношенні будуть більш ефективними, так як вони створюють на поверхні шкіри плівку, яка не дозволяє поту просочуватися і залишати мокрі плями на одязі. Але для боротьби із зайвою пітливістю навіть їх буде недостатньо - потрібні спеціально розроблені антиперспіранти, які можна придбати тільки в аптеці.

Для того, щоб позбутися від поту раз і назавжди існує спеціальна терапія, уколи, які блокують роботу потових залоз у певній галузі. Але варто пам'ятати, що позбувшись активних потових залоз, організм підвищує свої шанси на перегрів і тепловий удар.

Що пити?

Як відомо піт, на 99% складається з води, і чим більше ми її п'ємо, тим більше потіємо. Але є напої, які допоможуть впоратися з посиленим потовиділенням. Це зелений чай і відвар ромашки. Але в спеку хочеться випити чогось холодного. Щоб не збільшити свої проблеми, солодкі газованої води і квас вибирати не варто, і спрагу не вгамуєте, і вип'єте більше, а значить, і спітнієте сильніше. Краще віддати перевагу крижаного чаю - покупному або приготовленому власноруч. Самій приготувати такий чай нескладно. Потрібно заварити чай, розбавити його окропом (дуже крута заварка не потрібна) і додати в нього сік лимона і пару листочків м'яти. Остуджуємо чай до кімнатної температури і відправляємо в холодильник. Пити такий чай холодним, а якщо здоров'я дозволяє, можна і кубики льоду в нього додати.

Буває, що підвищене потовиділення викликано підвищеною тривожністю людини або надлишковою вагою. Позбавлення від цих факторів допоможе вирішити проблему надмірної пітливості. 


Повернутися
03.07.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…