Печера на Борщівщині може стати пам’яткою ЮНЕСКО

Гіпсова печера Вертеба розташована в  Борщівському районі. Нині  археологи із-за кордону вивчають історичну цінність об’єкта.  Печера належить до найбільших у Європі, довжина її підземних ходів сягає 9 тисяч метрів. Вертеба – єдина печера в Україні, в якій жили люди. Понад 5 тисяч років тому трипільські племена оселилися у печері.  У часи Другої світової у ній українці переховували євреїв. Сьогодні у Вертебі діє єдиний в Україні музей трипільської культури.

Знахідки в печері вражають. Тут віднайшли знаряддя праці з  каменю і  кості доби енеоліту, а це три тисячі років до н.е. У печері виявили розписаний посуд трипільців та кістки тварин, які використовували у магічних обрядах.

В часи Другої світової війни у цій печері галичани переховували євреїв. 36 євреїв разом з дітьми більше двох років жили у Борщівських підземеллях. Майже всім  вдалось вижити та виїхати з країни.

Якщо печера Вертеба отримає статус об’єкта світової спадщини, це надасть їй певні переваги. В першу чергу – додаткові гарантії збереження та подальших досліджень підземних ходів. А також залучення коштів на утримання печери з Фонду Світової Спадщини ЮНЕСКО. На сьогодні 7 об’єктів в Україні входить до списку ЮНЕСКО. Серед них Софія Київська,  Києво-Печерська Лавра та букові праліси Карпат.

Джерело: http://www.gazeta-misto.te.ua


Повернутися
03.07.2017
Категорія: Історія
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.