Діти-діти, куди вас на літо подіти?

З 1 червня 2017 року в області розпочалася кампанія на проведення літнього оздоровлення та відпочинку дітей. Так, свою роботу розпочали 106 таборів з денним перебування (при запланованих 73), 277 мовних таборів (при запланованих 257), 4 заклади праці та відпочинку, а також 8 стаціонарних заміських оздоровчих закладів. Про це,повідомляє  www.oda.te.gov.ua,   розповів начальник відділу сім’ї та молоді Тернопільської ОДА Ігор Чорний під час щотижневої відео-наради з головами райдержадміністрацій.

За його словами, враховуючи те, що в області розпочали свою роботу більше таборів, ніж планувалося, то станом на 30 червня 2017 року оздоровленням та відпочинком уже охоплено 22 284 дитини шкільного віку, що становить 18,7% від загальної кількості дітей, в тому числі 2 420 дітей охоплено оздоровчими послугами, а 19 880 – відпочинковими.
 
Водночас, як зазначив Ігор Чорний, на проведення оздоровчої кампанії 2017 року передбачено близько шести мільйонів гривень з обласного бюджету, з яких 5 млн. 200 грн. виділено відділу сім’ї та молоді, а 380 тис. грн. – управлінню освіти й науки. Місцевими бюджетами на проведення оздоровчої кампанії передбачено понад три мільйони гривень та 280 тис. грн. виділено  на підготовку дитячих таборів. Понад півтора мільйони гривень на оздоровлення дітей виділено також із бюджетів об’єднаних територіальних громад. Утім, незважаючи на те, що в області є 36 ОТГ, кошти на оздоровлення дітей виділено лише у 20-ти.

«Крім цього, за кошти обласного бюджету відділом сім’ї та молоді облдержадміністрації уже було закуплено 1 360 путівок для дітей пільгових категорій. Дані путівки розподіляються на районні державні адміністрації, міста обласного значення та об’єднані територіальні громади області, які звертаються у відділ сім’ї та молоді облдержадміністрації за путівками. Це, зокрема, Підволочиська та Скалатська громади», – підкреслив Ігор Чорний. 


Повернутися
03.07.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…