Анекдоти

Інкасаторська машина зіткнулася з екіпажем ДАІ. Дві години з’ясовували, де чиї гроші.

 **

Випадково відкриті двері у шкільній підсобці обернулися для Миколки довічною «п’ятіркою» з мови та фізкультури.

***

 Тату, нам задали написати твір про батьків. Як краще написати: «Тато багато працює» чи «Тато багато заробляє»?

— Пиши, як хочеш, але обов’язково додай: «На ремонт класу він грошей більше не дасть!»

 * * *

 Громадянине Петров, я сподіваюся, вас не дуже втомив допит?

— Та що ви! Я ж одружений уже двадцять років!

 * * *

 А ви кажете, держава не допомагає малому підприємництву. Завдяки таким дорогам шиномонтажнi пiдприємства отримали прибуток на 10 років уперед.

 * * *

 — Ви стверджуєте, що не повідомляли про зникнення кредитної картки, тому що злодій витрачав набагато менше за вашу дружину?

— Саме так, ваша честь.

— Тоді навіщо ж ви все-таки повідомили зараз?

— Схоже, картку знайшла дружина злодія!

**

— Ви знаєте, чому в «Запорожця» багажник спереду?

— Тому що на такій швидкості за речами треба дивитися.

 * * *

 Сусід винен мені сто гривень, тепер о першій годині ночі можна кричати скільки хочеш — ніхто не прийде.

 * * *

 — Лікар зустрічає свого давнього пацієнта:

— Ви на рідкість добре виглядаєте! Як ваша виразка?

— Поїхала на все літо до матері.

 * * *

 — Уявляєш, сусідка купила такий самий костюм, як я!

— І що ти тепер робитимеш?

— Думаю: купувати новий костюм чи переїжджати в інший будинок.

**

Жебрак просить милостиню. Підходить Ісаак, дає одну гривню і каже:

— Вибач, учора я одружився, тепер у мене дружина і теща, тому я не можу дати тобі дві гривні.

Жебрак схоплюється і кричить на всю вулицю:

— Подивіться на нього, вчора тільки одружився, а сьогодні я вже повинен його сім’ю годувати!

 * * *

 Захворів мільйонер, родичі зібралися біля ліжка хворого:

— Скажіть, лiкарю, надія є?

— Ніякої! У нього звичайна застуда.

 * * *

Вовочка рвав яблука в садку в сусіда, той його помітив:

— Хуліган, зараз я тобі покажу, як красти!

— Дякую, дядьку Михайле, а то мене вже другий раз ловлять.

**

Оголошення в одеському трамваї:
— Громадяни, не колупайте сидіння, діамантiв там немає.

**

Один підприємець цікавиться в іншого:

— Як тобі вдалося домогтися того, що твої співробітники ніколи не запізнюються?

— Дуже просто: в мене працює 30 людей, а місць для паркування — 20.

 * * *

 Маленький хлопчик запитує в тата:

— Звідки в нас стільки грошей?

— У мене є чарівна паличка, махнеш раз — з’являться сто доларів, махнеш другий — ще сто!

Уранці син каже батькові:

— Ти навіщо мене обманюєш, я твоєю чарівної паличкою всю ніч махав — нічого не з’явилося!

— Коли махаєш паличкою, треба говорити чарівні слова!

— Крібле, крабле, бумс?

— Ні — покажiть ваші права!

 * * *

 — Чи є у вас що-небудь з психології виховання для дітей від 5 до 12 років?

— Ремінь солдатський, шкіряний, у хорошому стані.

 


Повернутися
01.07.2017
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…