Азбест – для здоровя не «зе бест»

В Україні заборонили азбест, щоб знизити рівень захворюваності  

Міністерство охорони здоров’я України оприлюднило наказ, яким передбачено заборона на виробництво і використанням всіх видів азбесту, азбестових виробів і матеріалів в технологічних процесах, а також при проведенні будівельних робіт, пише «Україна Молода».

Мета наказу – захист здоров’я працюючих та населення через зниження рівня захворюваності та смертності від хвороб, викликаних впливом азбестовмісного пилу.

"За даними ВООЗ у світі близько 100 тисяч осіб помирає щорічно від хвороб, викликаних дією азбесту. Як свідчать наукові дослідження низки учених, використання азбесту та продукції, в якій він міститься, може стати причиною таких захворювань як азбестоз, мезотеліома та рак легенів", - повідомляють у МОЗ.

Там нагадали, що Міжнародне агентство з вивчення раку при ВООЗ віднесло азбест до першої, найбільш небезпечної категорії сполук зі списку речовин-канцерогенів, для яких існують достовірні відомості про їх шкідливість для людини.

Азбест спричиняє професійні захворювання на рак гортані, бронхів і легенів, на рак яєчника, а також на злоякісну мезотеліому плеври, очеревини, перикарда.

У працівників видобувних та переробних підприємств цієї галузі, вірогідність виникнення пухлин у декілька разів більше, ніж у переважної більшості населення.

У МОЗ зазначили, що в Україні існує 7 підприємств, які виготовляють вироби з використанням хризотилового азбесту. На зазначених підприємствах працює близько 4 тисяс осіб.

Водночас в Україні є виробники, які вже налагодили виробництво шиферу без застосування азбесту.

Азбест – група матеріалів з класу силікатів, що мають природне походження.

Азбест має широке застосування в промисловості завдяки своїм властивостям і низькій вартості. Його застосовують у виробництві покрівельних виробів (шифер та інше), фасадних плит, стінових виробів (пінобетон, хризотилцементні листи), теплоізоляційних матеріалів, азбестотехнічних виробів (фільтри, фрикційні деталі, гальмівні стрічки), гумотехнічних виробів, герметиків, цегли, будівельних, мастильних, клейових, асфальтобетонних та інших сумішей.


Повернутися
01.07.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...