Щоб щавель — цілий рік

Щавель — одна з культур, що добре піддається вигонці. При вмілому догляді вітамінну культуру можна отримувати протягом усього зимово-весняного періоду.

Для цього восени заготовляють кореневища. Багато городників допускають помилку, вибираючи рослини з гарним рівним листям, яке зазвичай буває у перший рік посіву. Проте у такому матеріалі замало крохмалю, тому годі сподіватися на гарний урожай. Найкраще підходить для вигонки непоказний ззовні щавель другого-третього років вегетації. Його викопують обережно, намагаючись не зачепити бруньок та зберігають у підвалі при температурі 0...+10 градусів.

Вирощування зелені починають уже з грудня. Попередньо треба видалити усі пошкоджені та вражені корені, а довгі — вкоротити до 10 см (таким чином їх буде зручніше поміщати в ящики).

Є кілька методів висаджування. Доволі поширений — мостовий, при якому кореневища ставлять похило, впритул один до одного. Можна робити це і рядами, відстань між якими 7-8 см. Відтак щавель засипають вологим грунтом, залишаючи відкритими лише верхівкові бруньки.Важливу роль відіграє дотримання теплового режиму. До утворення листків температуру утримують на рівні +8-10 градусів, а потім +16-18. Не забудьте про періодичне поливання. Через 25-30 діб одержують першу зелень. Її треба зрізати обережно, не пошкоджуючи верхівкових бруньок. А щоб мати наступний урожай, треба підживити грунт азотними та калійними добривами (на 10 л води — 30 г аміачної селітри та 10 г хлористого калію). Через 15-20 діб щавель знову підросте. Таким чином за час вигонки його вдається збирати 4-5 разів. Висаджувати можна у кілька термінів (наприклад, з інтервалом у 12-14 діб). Таким чином вітаміни будуть до весни.

 


Повернутися
04.06.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.