Французи у Підгірцях садитимуть… фасолю!

Французькі експерти Аграрної палати регіону Іль де Франс відвідали село Підгірці Стрийського району, в якому місцеві виробники квасолі незабаром мають намір створити кооператив – за підтримки з боку французько-українського проекту «Підвищення інформованості та оцінка потенціалу валоризації високоякісних харчових продуктів у Львівській області», пише...??????????

 Французів знайомили з традиціями вирощування квасолі на цій території. Ще старожили розповіли, що зліва при в’їзді у Підгірці є нахил, на якому завжди вирощували багато і густо квасолі. Зараз тут нічого не росте… Французи цікавилися, що таке «тичка». Їм розповіли про те, що її треба принести з лісу і не попастися ліснику, тому що її можна рубати тільки в спеціальних місцях. У французів технологія інакша, вони вирощують квасолю на сітці. Експерти ознайомили присутніх з технологією вирощування виткої квасолі у Франції. На запитання «Чому висаджуєте «ясько» тільки по периметру, тільки скраю ділянки?» відповідь була така: «Так наші баби та діди садили». Є ще питання сівозміни, в які ніхто не вникає. Якщо садити кожен раз на тому самому місці, то насіння вироджується… Ще французи не знали такої технології продажу, як «продаємо склянками». Для людей, які реалізують продукцію фасовану по 500 грамів у спеціальних сітках, це здавалося дивиною.

Французи пообідали у місцевому ресторані. У меню були страви з «яська», який вирощують у селі, – вареники з квасолею та квасолевий пиріг.

Для експерта Еліз Сімон це перший приїзд в українське село: «Мені сподобався прийом. Село гарне.  Ми зацікавлені робити проекти для підтримки малих фермерів, для їхньої коо­перації, щоб могли більше виробляти на своїй землі».

Ініціативна група у Підгірцях працює над створенням кооперативу.  Уже цього сезону кооператив запустять у роботу. На зустрічі із французькими консультантами домовилися разом із виробниками прописувати стратегію їхнього розвитку, думати, куди краще продавати свою продукцію. Консультанти розповіли, як це робиться у Франції. Зробили аналіз місцевих ґрунтів, розповіли про їхню якість ґрунтів, про те, які вносити добрива, прописали технології, коли садити, як правильно підливати, коли збирати урожай, як його правильно зберігати, відповіли на практичні запитання.

У Підгірцях ставлять перед собою амбітні завдання – підняти вирощування квасолі на новий виток. Для порівняння, наша врожайність – 2−3 тонни квасолі на гектар, а у Франції до 10 тонн доходить.

http://wz.lviv.ua


Повернутися
04.06.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…