Французи у Підгірцях садитимуть… фасолю!

Французькі експерти Аграрної палати регіону Іль де Франс відвідали село Підгірці Стрийського району, в якому місцеві виробники квасолі незабаром мають намір створити кооператив – за підтримки з боку французько-українського проекту «Підвищення інформованості та оцінка потенціалу валоризації високоякісних харчових продуктів у Львівській області», пише...??????????

 Французів знайомили з традиціями вирощування квасолі на цій території. Ще старожили розповіли, що зліва при в’їзді у Підгірці є нахил, на якому завжди вирощували багато і густо квасолі. Зараз тут нічого не росте… Французи цікавилися, що таке «тичка». Їм розповіли про те, що її треба принести з лісу і не попастися ліснику, тому що її можна рубати тільки в спеціальних місцях. У французів технологія інакша, вони вирощують квасолю на сітці. Експерти ознайомили присутніх з технологією вирощування виткої квасолі у Франції. На запитання «Чому висаджуєте «ясько» тільки по периметру, тільки скраю ділянки?» відповідь була така: «Так наші баби та діди садили». Є ще питання сівозміни, в які ніхто не вникає. Якщо садити кожен раз на тому самому місці, то насіння вироджується… Ще французи не знали такої технології продажу, як «продаємо склянками». Для людей, які реалізують продукцію фасовану по 500 грамів у спеціальних сітках, це здавалося дивиною.

Французи пообідали у місцевому ресторані. У меню були страви з «яська», який вирощують у селі, – вареники з квасолею та квасолевий пиріг.

Для експерта Еліз Сімон це перший приїзд в українське село: «Мені сподобався прийом. Село гарне.  Ми зацікавлені робити проекти для підтримки малих фермерів, для їхньої коо­перації, щоб могли більше виробляти на своїй землі».

Ініціативна група у Підгірцях працює над створенням кооперативу.  Уже цього сезону кооператив запустять у роботу. На зустрічі із французькими консультантами домовилися разом із виробниками прописувати стратегію їхнього розвитку, думати, куди краще продавати свою продукцію. Консультанти розповіли, як це робиться у Франції. Зробили аналіз місцевих ґрунтів, розповіли про їхню якість ґрунтів, про те, які вносити добрива, прописали технології, коли садити, як правильно підливати, коли збирати урожай, як його правильно зберігати, відповіли на практичні запитання.

У Підгірцях ставлять перед собою амбітні завдання – підняти вирощування квасолі на новий виток. Для порівняння, наша врожайність – 2−3 тонни квасолі на гектар, а у Франції до 10 тонн доходить.

http://wz.lviv.ua


Повернутися
04.06.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...