“Шевченко-челендж” між Тернополем та Мелітополем

Унікальний захід - культурно-мистецький проект із такою назвою вперше відбувся між Тернополем і Мелітополем. Він «народився» із волонтерської співпраці між містами. Пропозицію мелітопольців підтримали волонтери з тернопільського Логістичного центру допомоги бійцям АТО, посприяла і місцева влада.

Участь у конкурсі взяли більше ста учнів художніх шкіл Тернополя, котрі малювали листівки на тему шевченківських віршів. Як розповів співорганізатор проекту Євген Чопик,  роботи були різнопланові та виконані в різних техніках.

Мелітопольці  визначили переможців з Тернополя, повідомляє тв4, учасників нагородили  подарунками та грамотами.


Повернутися
04.06.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.