Доспівався… до рекорду!

Віктор Павлік потрапив у «Книгу рекордів України» 

«Багато мене питають, як 51? )) А ось так, 51! ))», - не робить із цифри таємниці уродженець Теребовлі, всенародний «Шикидим» Віктор Павлік. Бо ця цифра для 52-річного співака не проста, а…  рекордна! І ми зараз не про вік (на який, до слова, стрункий, підтягнутий, спортивний і завжди в формі чоловік аж ніяк не виглядає!), а про кількість CD та DVD альбомів – аж 51 (!), які за роки творчої діяльності устиг випустити наш земляк. Це максимум серед українських артистів!  За що, власне, він і до «Книги рекордів України» потрапив:  22 травня Віктор Павлік отримав диплом від Книги рекордів України (номінація у категорії «Мистецтво»).

 «Сьогодні мені вручили диплом "Книга рекордів України". За найбільшу кількість випущених дисків за останні 20 років. Дякую !!!», - поділився у «Фейсбуці» співак новиною з прихильниками. Захоплені коментарі не забарилися. « Вітюню! Давай ще 50 дисків і будеш уже в «Книзі рекордів Гіннеса!».  

Народний «Шикидим» торік наприкінці червня він став офіційно народним артистом України) Віктор Павлік— випускник кафедри естрадного співу Київського національного університету культури та мистецтв. З 1983 року розпочав працювати художнім керівником ВІА «Еверест» Микулинецького районного будинку культури. 2 роки навчався у ПТУ № 18 м. Комсомольська Полтавської області, яке закінчив у 1984 році. Тут народився і виріс його син Олександр. 1989 року закінчив Теребовлянське культурно-освітнє училище за класом диригент хорового колективу, вокаліст.

Упродовж 1992–1995 років виступав у Тернопільській обласній філармонії, в гурті «Анна Марія». У той період група стала переможцем багатьох конкурсів і фестивалів в Україні та закордоном.

1994 — пісня «Ти подобаєшся мені» (Сергій Лазо) стала найкращим ліричним шлягером України, а «Анна Марія» — найкращим поп-гуртом України. 2000 — видав спільний з Анжелікою Рудницькою альбом «Диво», який названий найпопулярнішим альбомом року.

2011 року був номінований на премію YUNA у категорії «Найкращий виконавець» за досягнення у музиці за 20 років.


Повернутися
04.06.2017
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…