Хоч робота не вовк…

Група кардіологів зі Сполучених Штатів провела експеримент, у ході якого вдалося виявити спеціальності, що можуть прискорити розвиток серцевих захворювань. Прикметно, що професії, небезпечні для серця, виявилися найпоширенішими в усьому світі. Для експерименту фахівці розробили особливий алгоритм і, згідно з дослідженням, дійшли висновку: існує кілька спеціальностей, які призводять до збоїв у серцевому ритмі, а також до порушення роботи серцевого м’яза. За словами кардіологів, деякі професії обумовлюють розвиток ожиріння, яке, в свою чергу, провокує розвиток захворювань серця. Для експерименту фахівці запросили понад п’ять тисяч осіб, старших 45 років. На момент початку експерименту добровольці не страждали на серцеві захворювання. Медики з’ясували, що найнебезпечніші професії для серця — вантажник і кухар. Найпідступніша, за словами медиків, робота кухаря в ресторанах швидкого харчування або кафе.


Повернутися
26.05.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...