Щоб щавель — цілий рік

Щавель — одна з культур, що добре піддається вигонці. При вмілому догляді вітамінну культуру можна отримувати протягом усього зимово-весняного періоду.

Для цього восени заготовляють кореневища. Багато городників допускають помилку, вибираючи рослини з гарним рівним листям, яке зазвичай буває у перший рік посіву. Проте у такому матеріалі замало крохмалю, тому годі сподіватися на гарний урожай. Найкраще підходить для вигонки непоказний ззовні щавель другого-третього років вегетації. Його викопують обережно, намагаючись не зачепити бруньок та зберігають у підвалі при температурі 0...+10 градусів.

Вирощування зелені починають уже з грудня. Попередньо треба видалити усі пошкоджені та вражені корені, а довгі — вкоротити до 10 см (таким чином їх буде зручніше поміщати в ящики).

Є кілька методів висаджування. Доволі поширений — мостовий, при якому кореневища ставлять похило, впритул один до одного. Можна робити це і рядами, відстань між якими 7-8 см. Відтак щавель засипають вологим грунтом, залишаючи відкритими лише верхівкові бруньки.Важливу роль відіграє дотримання теплового режиму. До утворення листків температуру утримують на рівні +8-10 градусів, а потім +16-18. Не забудьте про періодичне поливання. Через 25-30 діб одержують першу зелень. Її треба зрізати обережно, не пошкоджуючи верхівкових бруньок. А щоб мати наступний урожай, треба підживити грунт азотними та калійними добривами (на 10 л води — 30 г аміачної селітри та 10 г хлористого калію). Через 15-20 діб щавель знову підросте. Таким чином за час вигонки його вдається збирати 4-5 разів. Висаджувати можна у кілька термінів (наприклад, з інтервалом у 12-14 діб). Таким чином вітаміни будуть до весни.


Повернутися
26.05.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.