Як вижити… в епоху алергії?

«Епоха алергії». Так медики називають наше століття. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, алергія докучає сьогодні кожному четвертому жителю Землі, але кількість хворих дедалі зростає.

Звідки така невтішна тенденція? 

Навіть ручка для письма може мати алергени

Офіційна статистика вважає хворими на алергію 1,5% українців, однак реально таких недужих — не менше 25%, переконані лікарі.

 А у великих, «екологічно скомпрометованих», містах цей показник сягає 30%.

 За висновком медиків, основна причина виникнення алергії — патології імунної системи, і найчастіше від недуги потерпають діти і літні люди.

 Якщо мама має алергію, то ймовірність розвитку недуги в дитини — 50%, каже президент Асоціації алергологів України, професор Борис Пухлик.

 А коли обоє батьків є алергиками, то у 85% випадків дитина ризикує «успадкувати» діагноз.

 «Однак не тільки генетичний фактор призводить до алергії, а й вплив зовнішніх алергенів, які діють на здоров’я кожного. А сучасна людина живе у середовищі, що буквально переповнене алергенами. Тож ми всі у зоні ризику, — застерігає Борис Пухлик.

 — Існує понад 700 рослин, які можуть спричинити алергію. Найбільш небезпечні — дикорослі культури (вівсяниця, пирій), злакові (пшениця, овес, жито, кукурудза), трави (амброзія, лобода, полин), дерева (тополя, вільха, береза, ліщина). Не менш підступні — побутові алергени. Домашній пил, в якому осідають мікроскопічний кліщ та грибки, провокують понад 60% випадків розвитку астми (один із найскладніших проявів алергії). Крім того, на наш імунітет «полює» епідерміс домашніх тварин, пліснява».

 Алергійну реакцію, за словами лікаря, можуть викликати і продукти харчування, особливо — білки тваринного походження (яйця, молоко, риба), а також шоколад, мед, цитрусові.

 Звісно, людина достатньо адаптована і захищена від шкідливого впливу принаймні тих речовин, які вона «знає давно».

 А ось коли стикається з чимось новим, імунна система «бунтує».

 «Останнім часом до справи «долучилися» ще й штучні подразники імунної системи, яких зараз від чотирьох до п’яти мільйонів назв, — додає пан Пухлик.

 — Це речовини, які вживаємо з харчами, фарби, які на нашому одязі чи меблях, пальне, яке заливаємо в автомобілі. Навіть ручка, якою ви зараз нотуєте думки, вкрита хімічною речовиною, що може бути небезпечною». 

 Алергія має безліч «масок». Може проявляти себе головним болем, порушенням у роботі нервової системи, спровокувати проблеми в системі травлення (особливо в дітей).

 Іноді навіть дає поштовх для розладів у роботі серцево-судинної та сечостатевої системи.

«Причинні агенти» дозволяють ліквідувати проблему?

Як попередити недугу? Насамперед — зміцнювати імунітет.

 Особливих секретів, кажуть медики, тут немає: слід достатньо відпочивати, займатися спортом, організувати раціональне харчування та максимально обмежити контакт з речовинами, що провокують алергію.

 Хоча б на побутовому рівні. 

Нині існує два принципово різних способи лікування алергії, пояснює Борис Пухлик. Перший, при якому застосовують антигістамінні, гормональні препарати, знімає симптоматику недуги.

 Такі ліки діють лише короткий час — скажімо, впродовж 24 годин, коли ви легко дихаєте носом чи знімете бронхоспазм. Однак самої причини недуги вони не усувають. 

 Другий метод вагоміший, оскільки дозволяє ліквідувати проблему. Ідеться про терапію «причинними агентами», тобто алергенами.

 Лікування алергенами, за словами президента Асоціації алергологів України, триває в середньому три роки.

 Але вже на першому році коштує майже вдвічі-втричі дешевше, ніж терапія фармпрепаратами, які лише усувають симптоми.

 Наступні ж курси (другий, третій рік терапії) дешевшають майже в п’ять разів.

 Тоді як лікуватися протиалергійними препаратами потрібне все життя, поступово нарощуючи терапевтичну дозу, оскільки іде звикання.

 Кожен може обирати: випити таблетку й отримати відчутне, але тимчасове полегшення, або кілька років пролікуватися алергенами: одне-два драже в тиждень.

 До речі, другий шлях лікування алергії нині обстоює i Європейська академія алергології та клінічної імунології.

 Водночас, звертає увагу Борис Пухлик, терапія алергенами ефективна лише якщо ви звернулися до лікаря вчасно — після перших симптомів. 

 ЯК РОЗПІЗНАТИ?

Алергія на природні алергени проявляється миттєвою реакцією — нежить, чхання, у «задавнених» випадках доходить до задухи і спазмів дихальних шляхів.

 На хімічні елементи організм найчастіше реагує контактним дерматитом, боротися з яким, до речі, дуже важко.

 На шкірі з’являються плями, які сверблять, викликають болісні відчуття.

 Якщо дерматит «накопичується» і його не лікувати, він може трансформуватися в екзему і навіть у бронхіальну астму. 

 ДО РЕЧІ

За даними соцопитувань, 68% українців у віці від 20 до 65 років не замислюються над питанням: «Чи безпечні пральні порошки, якими користується ваша сім’я?».

 

Водночас саме аніонні активні речовини, фосфати, що входять до складу синтетичних миючих засобів, одні з найбільш небезпечних для здоров’я.

 «Взаємодіючи з нашим організмом, речовини, які містяться в засобах побутової хімії, сприяють зниженню імунітету, призводять до розвитку шкірних і респіраторних алергійних захворювань», — застерігає Борис Пухлик.

 Тож важливо звертати увагу на складники, які містяться в синтетичних миючих засобах, що їх використовуємо вдома.

http://www.umoloda.kiev.ua


Повернутися
26.05.2017
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.