Полуниця-садів цариця

Усіма любима королева наших садів полуниця вже давно не є сезонним фруктом. Нині є сорти, які плодоносять два-три рази за сезон, починаючи з травня і до жовтня можна ласувати великими ароматними ягодами.

Але, як стверджують фахівці, якщо не використовувати добрива для полуниці, неможливо збирати гідні врожаї. Які саме добрива потрібно вносити, щоб отримати максимальний урожай і при цьому не нашкодити своєму здоров'ю?

Найкращі-органічні добрива

  Кращим добривом для рослин, і для полуниці в тому числі, залишається перегній або гній.

Гній — це суміш підстилки зі стійла свійських тварин з їх послідом, використовуваний для удобрення грунту. Застосовують його в якості добрив тільки в перепрілому вигляді, так як у свіжому гної міститься дуже багато живого насіння бур'янів, яке готове прорости на удобреному грунті.

Перегній — це той же гній, тільки повністю розклався та перетворився на темну пухку масу. Саме перегній — найкраще добриво для будь-яких культурних рослин, так як він забезпечує значну концентрацію поживних речовин у формі, найкращим чином засвоюваній рослинами.

До органічних добрив також відносять курячий послід. Кожен садівник знає, що це багате джерело азоту. Для підживлення полуниці робиться слабкий розчин курячого посліду.  Незабаром можна буде побачити, як сильно вона розростеться і порадує великими ягодами.

При приготуванні розчину води шкодувати не слід, і виходити з наступної пропорції: на одну частину посліду брати приблизно 20 частин води. Роблять також зброжений послід: у пропорції 1:1 залишають бродити тиждень-два. Після чого використовують півлітри розчину на відро води.

 Крім того. полуницю можна підгодовувати і мінеральними добривами, що включають Азот 14%, Фосфор 7%, Калій 27%, Магній 0,5%. Дані добрива запобігають різним захворюванням полуниці. Вони ж є одними з найбільш часто використовуваних. Найбільший ефект надають комплексні мінеральні добрива: їх можна придбати в будь-якому магазині товарів для саду.

Багато дачників знають про те, наскільки важливі для полуниці калійні добрива. Завдяки їм збільшується термін зберігання ягоди, а також поліпшуються її смакові властивості, збільшується вміст цукру.

Якщо полуниця має листя, кінці яких бурого кольору, то це явна ознака нестачі калію і її потрібно заповнювати. Калієва селітра, деревна зола, хлористий калій, сульфат калію відмінно підходять для цього. Фосфорні та калійні добрива вносять під кущі ягоди навесні.

Якщо полуниця висаджується на нове місце, то прийнято вносити в цю землю до 8 кілограм органічних добрив і 30 грам мінеральних.

На першому році життя рослини підгодовувати не потрібно. Їм цілком достатньо тих добрив, які були внесені під час посадки. Кожен наступний рік годування здійснюється в один і той же час – навесні.

 Удобрення кущів полуниці проводиться з урахуванням віку рослин. Дворічні і чотирирічні кущі удобрюють органічними і мінеральними препаратами. Рослини трирічного віку рекомендується підгодовувати тільки мінеральними добривами. Доза внесених добрив повинна бути такою ж, як і при висадці саджанців.

Грядки, на яких застосовується мульча з органіки і вноситься перегній або компост навесні, хімічні препарати взагалі не потрібні. Добре розвинене мікробне середовище разом з дощовими хробаками відмінно справляються з патогенною флорою. Крім цього вони покращують повітрообмін в грунті і поглинання поживних речовин рослинами.

Добрива для полуниці, що містять калій, підвищують рівень цукру в ягодах і їх збереження. Калійне голодування призводить до того, що рослини в’януть, а по закінченню сезону можуть взагалі загинути. Сечовина – ідеальне джерело цього мікроелемента. Тому її вносять щорічно в процесі вирощування полуниці. При надлишку сечовини, ягоди втрачають свої смакові якості і стають водянистими. Тому тут потрібно знати міру і діяти строго за інструкцією.


Повернутися
26.05.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Є певний тип захворювань, які називають автоімунними:  коли імунітет організму мобілізується не супроти сторонньої сполуки (вірусів, мікроорганізмів тощо), а проти здорових клітин чи тканин власного організму. Вам ніколи не здавалося, що чимала частина українців теж так само «хворіє», атакуючи всі здорові починання у власній країні? «Автоімунні» українці зневажливо зітхали «і до чого ви там домайданитеся» в той час, коли інші міняли країну, подекуди віддаючи за це життя. Вони «втомилися від війни», натомість запопадливо переходять на російську мову з туристами із Сиктивкара,  лають Бандеру і намагаються переконати нас у тому, що помирати від голоду в Голодоморі більш інтелігентно і благородно, ніж давати збройну відсіч гнобителям під час  Гайдамаччини чи в національно-визвольної боротьби ОУН та УПА...

«Автоімунні» українці гноблять починання  Уляни Супрун, уїдливо коментуючи, що, мовляв, «як мазали перекисом, так і мазатимемо, бо це вам не міфи розвінчувати...»  Проте ці міфи, на які не втомлюється відкривати нам очі пані Уляна,  коштують бюджету мільйони.

 Головний наш ворог – у нас самих. Ми самі себе з’їдаємо. Проте пропаганда і зовнішніх, і внутрішніх ворогів лише тоді дієва, коли ти боїшся правди, коли ти сам погоджуєшся на брехню. На щастя, все більшає «здорових клітин». Людей, котрі  не бояться назвати мародера мародером, запроданця запроданцем, ворога ворогом... Тих, хто і говорить, і чинить правду в очі. Хто робить все можливе, щоб врятувати країну від  усіх перелічених вище.