Саджанці… своїми руками!

Скільки вже написано про те, як перекупники саджанців обманюють недосвідчених покупців! Тепер обережні дачники стороною обходять стихійні торговельні майданчики уздовж трас, з недовірою ставляться до надто голосно пропонованих саджанців на ринку. Тому тим, хто надумає продавати вирощені власноруч кущі та деревця, доведеться докласти чимало зусиль, щоб завоювати довіру покупців. Але спочатку треба саджанці виростити. Робота ця не така й уже складна та клопітна.

По-перше, запам’ятаймо, що живцювати й укорінювати можна майже всі садові рослини, які мають камбій (клітини між корою і деревиною). Головне – знати технологію. А саме вона й відлякує декого з господарів, мовляв, то ціла наука і нам до неї, як до місяця пішки.

Втім, візьмімося за практику. Припустимо, у вас є чудовий кущ винограду, і ви щороку обрізаєте й викидаєте лозу. Але можна не викидати, а заробити на нібито «непотрібній нікому» лозі непогані гроші!

Найкраще укорінюються живці (чубучки), нарізані з лози пізньої осені, після повного визрівання, коли наземна частина рослини має максимальний запас поживних речовин. Візьміть живці з середини лози завтовшки з олівець і довжиною 30-40 см, щоб на кожному було 3-4 бруньки. Нарізані живці одразу відправте до сховища – викопаної траншейки завглибшки 30 см, куди попередньо потрібно насипати вологого піску стільки, щоб живці опинилися на глибині 20 сантиметрів. Засипайте піском або землею, накривайте траншейку соломою, щоб морози взимку не дістали.

Навесні, коли вже почали сіяти ранні овочеві культури, відкопайте чубучки, струсіть з них пісок, підріжте кінчики: нижній горизонтально одразу під брунькою, верхній – навскіс, на 2-3 см вище від бруньки. Потім нижню бруньку відщипніть, третину довжини живця зішкребіть чимось гострим, порушуючи цілісність лише кори. Саме в цих подряпинах й утворюватимуться корінці.

Зібравши всі подряпані живці до купи, на добу занурте їх «з головою» у відро з водою. У воду можна додати ложку меду, щоб стимулювати розвиток. Відро поставте у прохолодну комірчину.

Далі, витягнувши чубучки з відра, поставте їх косими зрізами догори (не переплутайте!) у літрову банку, на дно якої налийте не більше 2-3 см води. Банку – на сонячне підвіконня. Якщо такого немає, доведеться підсвічувати лампою денного освітлення. Чекати доведеться днів 10-14, поки не почнуть виходити пагони, а десь через тиждень – і корінці. Щойно з’являться перші корінці, можна висаджувати чубучки у суміш піску, грунту і зрілого перегною (у рівних частинах). Суміш приготуйте заздалегідь, змішуючи компоненти у вологому стані, в такому, щоб до рук не приставала, була рихлою, розсипчастою. Заздалегідь приготуйте і ємкості, бажано з товстого поліетилену, об’ємом приблизно один літр. Знизу пробийте в них дірочки, щоб відводити зайву воду.

Насипавши у такий циліндр грунтосуміші на чотири пальці, вставте чубук з корінцями і засипайте вже до самого верху. Чубучок має стирчати над поверхнею сантиметрів на 10. Поставте на піддон, поливайте потроху і чекайте: як з’являться пасинки, залиште один, якщо виноград призначається для бесідки, і два – якщо плануєте формувати кущ віялом.

Такі саджанці можна висаджувати на постійне місце вже на початку літа.

http://ridneselo.com


Повернутися
26.05.2017
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Є певний тип захворювань, які називають автоімунними:  коли імунітет організму мобілізується не супроти сторонньої сполуки (вірусів, мікроорганізмів тощо), а проти здорових клітин чи тканин власного організму. Вам ніколи не здавалося, що чимала частина українців теж так само «хворіє», атакуючи всі здорові починання у власній країні? «Автоімунні» українці зневажливо зітхали «і до чого ви там домайданитеся» в той час, коли інші міняли країну, подекуди віддаючи за це життя. Вони «втомилися від війни», натомість запопадливо переходять на російську мову з туристами із Сиктивкара,  лають Бандеру і намагаються переконати нас у тому, що помирати від голоду в Голодоморі більш інтелігентно і благородно, ніж давати збройну відсіч гнобителям під час  Гайдамаччини чи в національно-визвольної боротьби ОУН та УПА...

«Автоімунні» українці гноблять починання  Уляни Супрун, уїдливо коментуючи, що, мовляв, «як мазали перекисом, так і мазатимемо, бо це вам не міфи розвінчувати...»  Проте ці міфи, на які не втомлюється відкривати нам очі пані Уляна,  коштують бюджету мільйони.

 Головний наш ворог – у нас самих. Ми самі себе з’їдаємо. Проте пропаганда і зовнішніх, і внутрішніх ворогів лише тоді дієва, коли ти боїшся правди, коли ти сам погоджуєшся на брехню. На щастя, все більшає «здорових клітин». Людей, котрі  не бояться назвати мародера мародером, запроданця запроданцем, ворога ворогом... Тих, хто і говорить, і чинить правду в очі. Хто робить все можливе, щоб врятувати країну від  усіх перелічених вище.