Зекономлену субсидію видаватимуть на пошті

 З 1 травня 2017 запроваджено перші кроки монетизації на субсидії за житлово-комунальні послуги. Як повідомив директор департаменту соціального захисту облдержадміністрації Вадим Боярський,  невикористані суми субсидії для відшкодування витрат на оплату послуг з газо-  та електропостачання для індивідуального опалення в обсягах, що не перевищують вартості 100 куб. метрів природного газу або вартості 150 кВт•г електричної енергії, відтепер не залишатимуться на рахунках отримувачів в організаціях, а перераховуватимуться на особовий рахунок одержувача субсидії в банківській установі або виплачуватимуться через поштові відділення.
«Списки осіб, у яких зазначаються відповідні суми невикористаної субсидії, подаються до 1 червня управлінню соціального захисту населення підприємствами – на давачами послуг. Громадяни, які зекономили субсидію, мають подати до 1 вересня заяви, в якій вказується спосіб виплати (банк або пошта) та необхідні реквізити, зокрема, особовий рахунок одержувача в банківській установі зекономленої субсидії», - зазначив Вадим Боярський.
Він наголосив, що органи соціального захисту населення проведуть перепризначення субсидій на наступний період з 01.05.2017 по 30.04.2018 та розрахують її розміри на літній період, а з жовтня – на новий опалювальний сезон, без звернень громадян.
Нагадаємо, станом на 1 квітня 2017 року субсидії на житлово-комунальні послуги отримує 227641 домогосподарства області. Це у 1,16 разів більше, ніж у відповідному періоді минулого року (195751).
Найбільше одержувачів субсидій зафіксовано у місті Тернополі (48931), а також у Тернопільському (14119), Теребовлянському (14132), Збаразькому (13174), Бучацькому (12434), Підволочиському (12547) районах. Найменше –у Підгаєцькому районі (3831) та у м. Кременець (4997).


Повернутися
26.05.2017
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...